Справа №2-1403/10

РІШЕННЯ

іменем    України

14 вересня 2010 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого – судді Рябченка В.В., при секретарі Барабан Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шишацькому районі про стягнення недоотриманої допомоги дітям війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся  до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку та зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 01 січня 2006 року по дату розгляду справи в розмірі 30 %.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його віднесено до категорії дітей війни і згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він з 01.01.06 р. має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушував права позивача.

Рішенням №6-рп/2007 Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, яка призупиняє дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» по виплаті дітям війни 30% надбавки до пенсії. Так само з порушенням Конституції внесено зміни до ст.ст. 5,6 Закону в результаті прийняття  Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внаслідок чого відповідна  надбавка також не виплачувалась протягом 2008 року, що підтверджено  рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, визнавши неконституційним п. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».  

При цьому позивач зазначає, що статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  

Такі дії відповідача вважає незаконними і просить зобов'язати зробити нарахування і виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 року по дату розгляду справи.

В письмових запереченнях на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на ті обставини, що Рішення Конституційного суду України, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» набрало чинності з 09.07.2007 року і зворотньої дії у часі не має. Тому дія вказаного Рішення на правовідносини, що мали місце з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року не поширюються.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, замість пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. У 2008 р. – 2009 р. дітям війни виплачувалося 10 відсотків від мінімального прожиткового мінімуму, відповідно до діючого законодавства. Тому вимога позивачки  стягнути недоплачену щомісячну допомогу до пенсії з січня 2008 р. по грудень 2009 р. є незаконною.

Крім вказаних аргументів відповідач обґрунтовував свої заперечення нормами ст.19 Конституції України, п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах №8-2 від 30.04.2002 року в частині завдань Пенсійного фонду України щодо ефективного та цільового використання коштів, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині застосування розміру мінімальної пенсії за віком, ст.7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині забезпечення державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України.

З урахуванням викладених у письмових запереченнях доводів, відповідач просив у задоволенні позову відмовити та розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання сторони не з’явилися,  просили суд розглянути справу без їх участі, при цьому позивач  в своїй заяві до суду повідомив, що повністю підтримує свій позов, просив задовольнити  його позовні вимоги.

Ознайомившись з матеріалами справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Таким чином, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області, що підтверджується пенсійним посвідченням. Відповідач не заперечує того факту, що Позивач має статус дитини війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст.7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 року.  

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.  

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно.  

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».Отже, з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дія цієї статті Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не була зупинена і, відповідно, у 2009 році продовжує діяти норма, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур'єр» від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.  

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур'єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп. Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI, що набрав чинності з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року - тобто 498 гривень.  

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI, прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з 1 листопада 2009 року становить 573 гривень, а в січні та лютому 2010 року становить 695 грн., з  1  квітня  - 706 грн.,  з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення органами пенсійного фонду з 1 жовтня 2008 року проводилося у розмірі - 49,8 гривні.

Нарахування та виплата підвищення до пенсії проводилася УПФ на підставі Постанови КМ України від 28. 05. 2008 року № 530, а не ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, у разі  виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того  відповідно до ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».  

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня  2005року по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого  статтею 8 Конституції України.  

Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги межі позовних вимог, суд вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачеві з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31.12.2009 року та з 1 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року включно, з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

У позові міститься вимога про визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними, тобто позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не здійснення підвищення до пенсії. У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою, визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права  і свободи та їх гарантії визначають зміст спрямованості діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави.

Статтями 21 та 22 Конституції України закріплено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не  допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зупинення дії чи положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках передбачених Основним Законом України.

Зокрема статтею 64 Конституції України визначено вичерпний перелік випадків щодо обмеження встановлених прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень. А саме в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Встановлення окремими  законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є  складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч.6 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України  вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Судом не розглядається питання щодо відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів з тих підстав, що відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсій, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому до правовідносин, пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.

На підставі  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 – 215, 218 ЦПК України,  суд, - 

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому  районі Полтавської  області про поновлення пропущеного строку для звернення до  суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шишацькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31.12.2009 року та з 1 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року включно, з урахуванням проведених виплат.

  В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 4,25 гривень в порядку відшкодування судових витрат, в задоволенні решти позовних вимог в цій частині позову – відмовити.

  Стягнути з  Управління Пенсійного фонду України в  Шишацькому районі Полтавської області на користь ОСОБА_1 18,50 гривень в порядку відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в задоволенні решти позовних вимог в цій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення до Шишацького районного суду Полтавської області апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили через 10 днів,  якщо не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.  

             Головуючий,  суддя                                     (підпис)                                                  В.В.Рябченко