справа № 2ц - 2674/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 серпня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири посилаючись на те, що 10 лютого та 05 липня 2009 року, 17 та 22 травня 2010 року була затоплена належна йому на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому та його д дружині ОСОБА_3 на праві власності відповідно до свідоцтва на право володіння житлом від 27 квітня 1994 року, яке видано у відповідності з наказом ПО «Антрацит» від 27 квітня 1994 року №1902 та що зареєстровано в реєстрі за №211/2. Згідно актів комісії дочірнього підприємства «Надія» комунального підприємства ЖЕК №6 УЖКГ м.Антрацита від 10 лютого та 05 липня 2009 року, 17 та 22 травня 2010 року проникнення у його квартиру води сталося з вини відповідача, із-за недбалості осіб, проживаючих в АДРЕСА_1. При обстеженні квартири вказаною комісією виявлено, що холодною водою зіпсовано покриття стелі у коридорі, ванні, кухні, шпалери на стінах у цих же кімнатах квартири підлягають заміні. Факт пошкодження приміщення його квартири підтверджується актами, складеними комісією ДП «Надія» КП ЖЕК №6 УЖКГ м.Антрацита від 10 лютого та 05 липня 2009 року, 17 та 22 травня 2010 року, а також це можуть підтвердити свідки, які при необхідності будуть названі під час попереднього судового засідання. За усною консультацією технічних спеціалістів у квартирі ОСОБА_1 потрібно зробити відновлювальний ремонт на суму 600 грн., тому розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди становить 600 грн. Відповідно до ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, повинна її відшкодувати в повному обсязі.
Крім матеріальних збитків ОСОБА_1 також заподіяно моральну шкоду. Кожного разу, при виявленні зазначеної події затоплення квартири з позивачем відбувся нервовий стрес. Громадяни, проживаючі в АДРЕСА_1 та яким ця квартира належить на праві власності, з вини яких сталося проникнення води в його квартиру, відмовилися за свої кошти відновити попередній стан його квартири. ОСОБА_1 відчував і відчуває по теперішній час моральні страждання, причинені йому неодноразовим затопленням квартири, він не можє самостійно зробити ремонт за станом здоров'я та за відсутності коштів. Його фізичні та моральні страждання посилились при відмові відповідача сплатити відповідну суму для проведення відновлювальних робіт та придбання необхідних матеріалів.
Відповідно до ст.23 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням характеру заподіяних фізичних і моральних страждань, інших негативних наслідків. За наявності зазначених обставин розмір моральної шкоди ОСОБА_1 оцінює в 1500 грн. Відповідач матеріально забезпеченій і спроможний відшкодувати майнову і моральну шкоду.
В судовому засіданні
- позивач підтримав позовні вимоги, просить відшкодувати йому за рахунок відповідача матеріальні збитки у сумі 600 грн., моральну шкоду в розмірі 1500 грн., стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи: судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи 120 грн. , витрати на правову допомогу згідно довідки адвоката 250 грн., та суду надав пояснення, які повністю збігаються з доводами, викладеними в позовній заяві, оскільки уважає, що в даному затопленні винний відповідач.
- відповідач підтвердив, що дійсно він чотири рази затопив цю квартиру, тому позов в частини відшкодування майнової шкоди визвав повністю, але в частині стягнення моральної шкоди просить відмовити, оскільки думає, що провини його в затопленні квартири немає. Не заперечує, що він на горищі поставив бак під воду, але думає, що він не винуватий, оскільки не спрацьовує поплавець у баку, відбувається перелив води, і квартиру позивача він тому затопив.
Заслухав сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Париж 20.03.1952р.), кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Згідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно до ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном за своїм розсудом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права та обмежений в його здійсненні. Вищевказані положення закріплені також у Закону України "Про власність".
На підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом досліджені всі докази, надані сторонами. Клопотань про витребування та дослідження по справі інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 10 лютого та 05 липня 2009 року, 17 та 22 травня 2010 року була затоплена належна позивачу на праві власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить йому та його дружині ОСОБА_3 на праві власності відповідно до свідоцтва на право володіння житлом від 27 квітня 1994 року, яке видано у відповідності з наказом ПО «Антрацит» від 27 квітня 1994 року №1902 та що зареєстровано в реєстрі за №211/2 (а.с.5). Цей факт підтверджується актами, складеними комісією ДП «Надія» КП ЖЕК №6 УЖКГ м.Антрацита від 10 лютого та 05 липня 2009 року, 17 та 22 травня 2010 року (а.с.6-9)
Суд, дослідивши докази у їх сукупності, проаналізувавши пояснення сторін, та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що базується на засадах відносності та припустимості доказів, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, адже факт залиття квартири позивачі через течію із баку, що знаходиться на горище, та якій встановлений відповідачем не викликає сумнів у суду, фактично визначається він і усіма сторонами по справі. Право ОСОБА_2 на вільне користування своєю власністю квартирою, не є безумовним та зобов’язує його приймати належні та своєчасні заходи під час його, володіння для запобігання завдання шкоди майну інших осіб. Несвоєчасне виявлення ОСОБА_2 течії води із баку призвело до залиття квартири сусідів та завдання цим матеріальної та моральної шкоди. Стаття 1166 передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірним и рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодування в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі п.5 абз.2 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні. В судовому засіданні встановлено, що відповідач дійсно вчинив відносно позивача неправомірні дії, тому з урахуванням істоти позовних вимог, неодноразового характеру діяння особи, що причинили шкоду, фізичних і моральних страждань ОСОБА_1, суд полягає, що вимоги позивача про відшкодування морального (немайнового) шкоди підлягають задоволенню и вважає за необхідне й правильним стягнути відшкодування морального (немайнового) шкоди з відповідача в сумі 1500 грн.
Згідно до ч.1 ст.88 ЦПК Украини «стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому і це вимоги позивача підлягають задоволенню. .
На підставі викладеного, керуючись ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Париж 20.03.1952р.), ст.ст.8,19,41, 55,124 Конституції України ст.ст. 10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.23, 1166-1168 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 600 грн., моральної – 1500 грн., а також судові витрати 421 грн. усього 2521 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
рішення видрукуване в дорадчій кімнаті