Справа № 22ц - 4395/2010 Головуючий у 1-й інстанції Потеряйко С.А.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Даценко Л.М., Волохова Л.А.
при секретарі Михайлюку М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 19 березня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на 2/3 частки житлового будинку,
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював в ході розгляду справи, і в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення виконкому Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області № 59 від 29.07.2009 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, рішення виконкому № 66 від 18 серпня 2009 року про визнання права на об"єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних осіб", рішення виконкому № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 31 серпня 2009 року на ім"я відповідачки виконкомом Ківшоватської сільської ради на зазначений будинок.
Посилався на те, що спірний житловий будинок побудований за власні кошти позивача та придбані ним до укладення шлюбу будівельні матеріали, в експлуатацію не введений, не належить на праві власності відповідачці, ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою керувався виконком при прийнятті оскаржуваних рішень та видачі свідоцтва, не надає виконкому права приймати такі рішення та видавати свідоцтво про право власності на житло.
Крім того, виконком безпідставно прийняв рішення про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний, оскільки відсутній відповідний проект або висновок будівельно-технічної експертизи про можливість такого переобладнання.
Відповідачка звернулася із зустрічним позовом, в якому посилалася на те, що спірний будинок побудований за час шлюбу, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя і просила визнати за нею право власності на 2/3 частини даного житлового будинку, тобто збільшити її частку, оскільки ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї, з нею проживає дочка сторін і розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 19 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2009 року, видане виконкомом Ківшоватської сільської ради на спірний будинок. В решті позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, визнано за відповідачкою право власності на 2/3 частини спірного житлового будинку, за позивачем визнано право власності на 1/3 частину даного будинку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції змінити, первісний позов задовольнити частково, визнати незаконним і скасувати рішення виконкому № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 31 серпня 2009 року виконкомом Ківшоватської сільської ради на зазначений будинок, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в первісному позові в частині визнання незаконним і скасування рішення виконкому № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний" суд обґрунтовував свої висновки тим, що дане рішення прийняте виконкомом у відповідності зі ст. 152 ЖК України, якою передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.
Задовольняючи зустрічний позов та збільшуючи частку позивачки, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач дійсно неналежним чином сплачує аліменти на утримання своєї неповнолітньої дочки, в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством на утримання дитини відповідного віку та не виконує обов’язок, покладений на нього рішенням суду про сплату аліментів з усіх видів заробітку (доходу).
Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом вірно встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 Таращанського району Київської області набутий сторонами за час шлюбу і є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім"ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Оскільки ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 та ст. ст. 58-60 ЦПК України тим обставинам, що ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї і розмір аліментів, які вона одержує на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування, то суд безпідставно дійшов висновку про збільшення частки ОСОБА_3 в майні, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення суду від 19.03.2010 року в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, за сторонами необхідно визнати право власності по Ѕ частині спірного будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 Таращанського району Київської області відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 СК України.
Оскільки між сторонами виник спір про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, який вирішується в судовому порядку, і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо можливості переобладнання даного будинку з одноквартирного на двоквартирний, то виконком Ківшоватської сільської ради безпідставно прийняв рішення № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний".
Таким чином, рішення суду першої інстанції про відмову в позові в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний" та в частині задоволення зустрічного позову ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині позовних вимог з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про застосування до зустрічних позовних вимог позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 СК України позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Відповідачка ОСОБА_3 в позовній заяві посилається на те, що лише у грудні 2009 року вона дізналася про порушення свого права власності.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про зміну рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2009 року, оскільки суд першої інстанції задовольнив в цій частині первісний позов, визнав незаконним та скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2009 року, видане виконкомом Ківшоватської сільської ради на спірний будинок на ім"я ОСОБА_3
Підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 19 березня 2010 року скасувати в частині відмови в первісному позові про визнання незаконним та скасування рішення виконкому № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний" та в частині задоволення зустрічного позову і в цій частині ухвалити нове рішення.
Задовольнити позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний".
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області № 92 від 16 грудня 2009 року "про надання дозволу на переобладнання житлового будинку з одноквартирного на двоквартирний".
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області про визнання права власності на 2/3 частки житлового будинку задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді