Справа № 2-5963 2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого – судді Володька І.С.,
при секретарі - Чуприні О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 5 м. Біла Церква справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області і Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про перерахунок розміру пенсії та виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що з 29.04.2000 року вона одержує пенсію за віком і продовжує працювати. Так як вона, належить до 4 категорії потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, то при призначенні пенсії за віком їй була встановлена доплата до пенсії за понаднормативний стаж 20 років, внаслідок чого нарахування підвищення пенсії проводиться на 1% від мінімальної пенсії за віком за стаж роботи понад 20 років. 05.10.2009 року вона звернулася до управління ПФУ в м. Білій Церкві щодо перевірки правильності нарахування пенсії та приведення її у відповідність до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розмір її пенсії має збільшуватися на 1% заробітку за кожний наступний рік роботи понад 15 років стажу, але їй в цьому було відмовлено, а тому 03.11.2009 року вона звернулася до Головного управління ПФУ в Київській області, яке підтвердило законність дій управління ПФУ в м. Білій Церкві. Так як їй не вірно здійснюється нарахування пенсії, то вона просить суд визнати дії відповідачів щодо відмови у здійсненні перерахунку розміру її пенсії неправомірними, а також просить зобов’язати управління ПФУ в м. Білій Церкві провести нарахування збільшеного розміру її пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за кожний повний рік її роботи понад установлений мінімальний страховий стаж для призначення пенсії 15 років шляхом збільшення цієї пенсії на 1% заробітку за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та виплатити її в сумі 12480 грн. 22 коп. з урахуванням одержаних сум, та починаючи з 01.01.2010 року нараховувати і виплачувати їй пенсію за віком у вказаному вище порядку.
В судовому засіданні позивач надала суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов’язати управління ПФУ в м. Білій Церкві провести нарахування збільшеного розміру її пенсії за віком, яке здійснити відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за кожний повний рік роботи понад установлений мінімальний страховий стаж для призначення пенсії 15 років шляхом збільшення цієї пенсії на 1% заробітку, за період з 01.12.2007 року по 30.04.2010 року та виплатити її в сумі 22164 грн. 08 коп. з урахуванням одержаних сум, та просить зобов’язати управління ПФУ в м. Білій Церкві починаючи з 01.05.2010 року нараховувати та виплачувати їй пенсію за віком з урахуванням вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої розмір їй пенсії має збільшуватися на 1% заробітку за кожний наступний рік роботи понад 15 років страхового стажу, а у разі припинення нею трудової діяльності зберегти у розмірі, що буде нарахований на дату звільнення її з роботи.
Представник відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області за дорученням в суді позов не визнав, посилаючись на те, що до даного відповідача будь-яких позовних вимог не має, так як позивачу нараховується пенсія управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква і при цьому пенсія позивачу нараховується вірно і позивач отримує всі виплати передбачені законодавством.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква за дорученням в суді позов не визнав, посилаючись на те, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який регулює відносини в сфері загальнообов’язкового пенсійного страхування, інші нормативно-правові акти можуть поширюватися на ці відносини в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до Закону розмір пенсії визначається не у відсотковому відношенні до отримуваного на час призначення пенсії заробітку, а в залежності від страхового стажу та розміру отримуваної заробітної плати, порядок розрахунку розміру пенсії, врахування заробітної плати для призначення пенсії врегульовано ст.ст.27,40 Закону, позивачу вірно проведено розрахунок розміру пенсії за віком з врахуванням її страхового стажу у відповідності з нормами наведеного Закону, перевіркою пенсійної справи позивача було встановлено, що пенсія їй призначена і виплачується відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із заявою про перехід на інший вид пенсії позивач до управління ПФУ не зверталася.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали даної справи, та матеріали пенсійної справи позивача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Законом України від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набув чинності з 10.03.2010 року, було внесено зміни до ч.1 ст.15 ЦПК України стосовно того, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 29.04.2000 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Білій Церкві і одержує пенсію за віком з врахуванням її трудового стажу - 40 років 5 місяців,9 днів.
Наведене стверджується матеріалами оглянутої судом пенсійної справи позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належить до 4 категорії потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС, що слідує з копії посвідчення потерпілого серії НОМЕР_1.
На час призначення позивачу пенсії за віком порядок та умови призначення пенсій за віком були врегульовані нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, відповідно до ст.15 якого умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Ст.55 Закону № 796-12 передбачено, що особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, державні пенсії за віком призначаються із зниженням пенсійного віку на 2 роки + додатково 1 рік за 3 роки проживання або роботи у цій зоні, але не більше 5-ти років.
Позивачу було призначено пенсію за віком по досягненню 50-річного віку, тобто, зі зниженням пенсійного віку на 5 років, отже, при визначенні її права на пенсію за віком було застосовано пільги, передбачені вказаним Законом для осіб, потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з ч.2 ст.56 цього Закону, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки — 20 років, жінки — 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше — не вище 85 процентів заробітку.
Позивач посилається на те, що при призначенні пенсії за віком вона обрала умови пенсійного забезпечення , встановлені Законом № 796-12.
Але, як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивач не вказувала в поданій нею заяві про призначення пенсії за віком, за яким саме Законом вона обирає умови пенсійного забезпечення.
Управлінням ПФУ в м. Білій Церкві при призначенні пенсії за віком позивачу було застосовано норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” при визначенні її права на пенсію із зниженням пенсійного віку та щодо порядку розрахунку пенсії; стосовно заробітку, з якого призначено пенсію за віком, то його обчислено у відповідності з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено новий механізм обчислення пенсії в залежності від трудового стажу, від заробітної плати та одночасним зняттям верхнього обмеження пенсій.
Як передбачено ст.5 цього Закону, він регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
А за ст.43 Закону, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З пенсійної справи позивача вбачається, що з 01.01.2004 року їй було проведено перерахунок пенсії за віком на підставі документів її пенсійної справи у відповідності з нормами наведеного Закону.
Крім того, як встановлено судом, саме цим Законом було введено поняття страхового стажу, коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, поняття понаднормативного стажу.
Розрахунок пенсії за віком позивачу було проведено не у відсотковому відношенні до отримуваного на час призначення пенсії заробітку, як передбачено ч.2 ст.56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку посилається позивач в обгрунтування своїх вимог, а згідно з положеннями ст.27 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - в залежності від страхового стажу, заробітної плати застрахованої особи, яка визначена відповідно до ст.40 цього Закону, та в залежності від коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи, визначеного за ст.25 Закону.
Відповідно до ст.28 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в цій статті.
В судовому засіданні також встановлено, що на підставі заяви позивача, з якою вона звернулася до управління ПФУ в м.Білій Церкві і просила провести перерахунок її пенсії за віком посилаючись саме на статті Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01.12.2009 року позивачу проведено перерахунок пенсії із врахуванням страхового стажу 40 років 5 місяців 9 днів, розмір пенсії становить 1974 грн. 93 коп.
Отже, проаналізувавши все наведене суд приходить до висновку, що позивачу після введення в дію Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вірно проведено розрахунок пенсії за віком у відповідності з нормами цього Закону.
Оскільки на даний час є також діючою норма ч.2 ст.56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то суд вважає, що позивач дійсно має право обрати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення за одним із цих Законів, але розрахунок розміру пенсії за ч.2 ст.56 Закону № 796-12 є іншим, ніж за ст.27 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки розрахунок пенсії в такому випадку проводиться виходячи з того, що за кожний повний рік стажу понад установлений мінімальний стаж для призначення пенсії /15 років для жінок/, пенсія збільшується на 1% заробітку за кожний рік, але не більше 75 % заробітку.
Але при цьому саме таким чином проводиться розрахунок пенсії в залежності від одержуваного на час призначення пенсії заробітку у відсотковому відношенні до цього заробітку.
А тому суд вважає необгрунтованими наведені позивачем розрахунки, при яких для визначення основного розміру пенсії вона вважає за можливе застосовувати норми Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу, коєфіцієнта страхового стажу, а при розрахунку 1 % за понаднормативний страховий стаж – вважає за можливе проводити розрахунок від заробітку, а не від розміру пенсії, як вказано в ст.28 цього Закону.
Тобто, позивач вважає за можливе при розрахунку пенсії застосовувати норми обох наведених вище Законів одночасно, що, на думку суду, суперечить вимогам діючого законодавства, яке передбачає право позивача обрати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення за одним із цих Законів.
Таким чином, суд вважає позов необгрунтованим і відмовляє в його задоволенні.
На підставі ст.4 п.18 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
В задовленні позову ОСОБА_1 відмовити.
Сторони звільнити від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області шляхом подання через Білоцерківський міськрайонний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя І.С. Володько