Справа № 2а- 3340/ 2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Володька І.С., при секретарі Чуприні О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 5 в місті Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання провести перерахунок доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати дії відповідача щодо відмови нараховувати вказану доплату до пенсії неправомірними і зобов’язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати за період 2008-2009 рік.
В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просить суд визнати дії відповідача щодо відмови нараховувати вказану доплату до пенсії неправомірними і зобов’язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2008 року.
Відповідач - Управління ПФУ м. Біла Церква представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на позов, згідно з якими позов не визнав повністю та просив провести розгляд справи у відсутність їх представника.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ м. Біла Церква, як непрацюючий пенсіонер, що підтверджується письмовими матеріалами наданими відповідачем.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква. А відповідно до постанови КМ України за № 106 від 23.07.1991 року (додаток № 1) місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01.01.2008 року) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоактивного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивач, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що вказана доплата до пенсії проводилася за 2008-2009 р. відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір доплати до пенсії, визначений постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону в редакції, що діяла до внесення змін згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Так, згідно Закону України “Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп визнано неконституційним деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України” та визнане не відповідаючим вимогам Конституції п.28 розділу 2 цього закону, тобто з цього часу права позивача підлягають судовому захисту.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 р.” встановлено, що у 2009 р. мінімальна заробітна плата становить з 1 січня 605 грн., з квітня – 625 грн., з липня – 630 грн., з жовтня –650 грн.
Суд виходить також з того, що встановлений ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом України “Про державний бюджет України” є вичерпним , а тому цим законом не можуть скасовуватися або змінюватися обсяги прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним.
Таким чином, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, а також неможливістю застосування інших Законів, крім спеціального Закону, що регулює правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України про Державний бюджет України.
Однак, відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС, ні іншими законами не встановлено.
Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В ч. 2 цієї ж статті вказано, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні даного позову на підставі ст. 99 КАС України.
Дійсно, позивач пропустила строк звернення до суду з даним позовом щодо зазначених вимог за 2008 рік та частково за 2009 рік.
Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску вказаного строку звернення до суду поважними. Позивач звернулася до суду з даним позовом 10.02.2010 р., отже зобов'язати відповідача провести перерахунок зазначеної соціальної допомоги можливо, тільки, починаючи з 01.02.2009 року.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.ст. 6,9,17, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква щодо відмови нараховувати та виплачувати доплату до пенсії ОСОБА_1 на підставі ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати та здійснити виплату доплати до пенсії позивача, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 01.02.2009 р.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя І.С. Володько