Справа №2-87  

2010 року  

У Х В А Л А  

про повернення позовної заяви  

у зв’язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху  

  26 квітня 2010 року                       смт Розівка  

    Суддя Розівського районного суду Запорізької області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Розівському районі Запорізької області (далі за текстом – Управління ПФУ) про визнання неправомірною бездіяльність Управління ПФУ та стягнення недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -  

  В С Т А Н О В И В :  

    01 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась із зазначеним позовом до суду, в якому вказала, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-VI від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ, починаючи з 2006 року, така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. ОСОБА_1 зазначила, що така бездіяльність Управління ПФУ, а саме щодо нездійснення перерахунку та виплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-VI від 18 листопада 2004 року за період з 01 січня 2009 року по теперішній час є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин прохала визнати бездіяльність відповідача неправомірною та стягнути з Управління ПФУ недоплачену надбавку до пенсії за вказаний період в сумі 2463 грн..  

Пред’явлена позовна заява ухвалою суду від 09 квітня 2010 року була залишена без руху, оскільки позивачем порушені вимоги статей 119 і 120 ЦПК України.  

Позивачу були роз’яснені положення ст.119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява серед інших вимог повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру, що позивачем виконано у зв’язку із заявленою вимогою про стягнення з відповідача певної суми грошових коштів. Разом з тим, увага позивача була звернута на те, що ним заявлена вимога про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати надбавки до пенсії відповідно до положень статті 6 Закону №2195-VI від 18 листопада 2004 року. Тобто, позивачем заявлена вимога немайнового характеру (або така вимога, яка не підлягає грошовій оцінці).  

Вказані вимоги закону позивачем ОСОБА_1 при складанні позовної заяви належним чином не виконані.  

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.  

Статтею 79, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються в тому числі з судового збору, розмір його встановлюється законом. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.  

Пунктом 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про державне мито», визначено, що з позовних заяв, які носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.  

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про державне мито» ставка державного мита встановлюється із позовних заяв в розмірі 1% ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв немайнового характеру в розмірі 0,5% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  

Суд, вивчивши позовний матеріал, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не відповідає всім вимогам цивільно-процесуального закону, оскільки позивачем надані документи, що підтверджують сплату судового збору лише в частині, а не у повному розмірі відповідно до вимог закону.  

Позивачу ОСОБА_1 судом був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви до 23 квітня 2010 року, однак у визначений строк зазначені недоліки усунені не були.  

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, суддя -  

У Х В А Л И В :  

  Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Розівському районі Запорізької області про визнання неправомірною бездіяльність Управління ПФУ та стягнення недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», - визнати неподаною та повернути позивачеві.  

  Роз’яснити позивачеві ОСОБА_1, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.  

  Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Розівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 5-денний строк  з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Суддя:         Т.М.Кущ