Справа №22ц-664/2007 р.                   Головуючий у 1 інстанції Ковальов .О.

Категорія 36                                          Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2007 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Антоненко В А., судців  Поліщука МА., Тракало В.В.,  при секретарі   ЧабанюкТ.Г. розглянула  у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2006 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У серпні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1та повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, який продовжує навчання.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2006 року позовну заяву повернуто позивачці.

Не погоджуючись з ухвалою судді позивачка просить скасувати її як постановлену з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачці, суддя послався на п.3 ст. 121 ЦПК України, що позов від імені позивача подано особою, яка не має процесуальних повноважень. Крім того, суддя зазначив, що він вже залишав позовну заяву без руху, проте після скасування його ухвали апеляційним судом, ним були виявлені інші істотні процесуальні недоліки звернення, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Проте погодитися з такими висновками судді не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам ст. 121 ЦПК України.

За правилами чинного цивільного процесуального законодавства позовна заява не може бути повернута з тих підстав, що суддею були виявлені недоліки, які не були зазначені у першій ухвалі судді про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, позивачка пред"явила вимоги про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та повнолітню дитину, яка продовжує навчання. За змістом ч.3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким

проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Тому висновок судді в ухвалі, що ОСОБА_5 є неналежним позивачем за позовом про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, не грунтується на законі.

За таких обставин, коли ухвала судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до суду для відкриття провадження в справі та розгляду позовної заяви по суті.

Керуючись ст.ст. 312, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити, ухвалу судці Обухівського районного суду Київської області від 20 грудня 2006 року - скасувати. Позовну заяву ОСОБА_5 направити до того ж суду для відкриття провадження в справі та розгляду позовної заяви по суті.

Ухвала набирає чинності з моменту її   проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.