4/2-778/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді                                             Заріцького СМ.,

при секретарі                               Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3та ОСОБА_4про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та надвірними будівлями, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка у січні 2007 року звернулася в суд з вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.08.2001р. вона уклала шлюб х ОСОБА_5, який було зареєстровано у відділі РАГСу Вишгородського районного управління юстиції. Оскільки свого житла вона не мала, то проживала в будинку чоловіка, що розташований по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Після смерті чоловіка його мати - відповідач по справі ОСОБА_2 виселила її з будинку.

Залишившись без житла вона була змушена проживати в помешканні своєї матері в с Озерне Яготинського району Київської області.

26 вересня 2006 року державним нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого вона має право на 1/5 частинуАДРЕСА_1

Позивачка вважає, що дії відповідачки незаконні та порушують її права на володіння, користування та розпорядження належною їй частиною будинку.

Посилаючись на викладене, на підставі ст.ст. 16,391,405,1225 ЦК України позивачка просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов'язання відповідачки не вчиняти дій, які б перешкоджали їй проживати в будинку.

У судовому засіданні позивач підтримала позов.

Відповідач ОСОБА_2. позовних вимог не визнала, пояснюючи це тим, що АДРЕСА_1складається із однієї кімнати і був побудований її батьками у 1968 році. Позивачка прожила із її сином трохи більше п'яти років, постійно зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, своєю поведінкою довела її сина до смерті і не приймала участі в його похованні. Позивачка являється їй чужою людиною, тому просила відмовити у задоволенні позову.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог діти померлого ОСОБА_5. - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають, що позов задоволенню не підлягає, оскільки будинок складається із однієї кімнати, а спадкоємців п'ять осіб, що унеможливлює нормальне проживання в будинку.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником 1/5 частини житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1.

Зазначені обставини стверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 26.09.2006р. державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори і свідоцтвом про право власності на 1/5 частину АДРЕСА_1та не спростовані відповідачем.

Як убачається із пояснень позивачки та не заперечується відповідачем, ОСОБА_2 не надає можливості позивачці нормально користуватися належною їй частиною майна, тобто позивачка внаслідок самоуправного зайняття всього приміщення у будинку відповідачем, позбавлена можливості вільно реалізовувати своє право користування частиною спірного будинку.

2

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 48 Закону України „Про власність" також визначено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права (хоча б вони й не були поєднані з позбавленням володінням майном) і відшкодування завданих ними збитків.

Наведені відповідачкою доводи з приводу неможливості спільного проживання з позивачкою у будинку, на думку суду, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, тому суд не бере їх до уваги.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідачки не чинити перешкод позивачці у користуванні спірним житловим будинком.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про власність" ст.ст. 383, 391 ЦК України, враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995р. №20, із доповненнями від 25.05.1998р., на підставі, ст.ст. 213- 215, ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2не чинити перешкод ОСОБА_1у користуванні житловим АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.