Справа №22-ц-24909/2010р.                        Головуючий в 1 інстанції  Копичинський О.В.

                                                                                        Доповідач Берзіньш В.С.

                        У Х В А Л А

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

22 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-

ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                            Головуючого, судді:  Берзіньш В.С.    

                                                                  Суддів:  Куртлушаєва І.Д.

                                                                             Мясоєдової Т.М.        

                                                   при  секретарі      Фінайкіній І.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,  

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року,

                                                           ВСТАНОВИЛА:  

            ОСОБА_2 а звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку  щомісяця.  Свої вимоги мотивувала тим, що вона та ОСОБА_3 знаходилися у зареєстрованому шлюбі та від спільного життя  мають сина, який  знаходяться на її повному утриманні. Однією сім’єю сторони не проживають, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

          Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2010 року  позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2  аліменти на сина  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі  1\4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше мінімального розміру, передбаченого ч.2ст.182 СК України, починаючи з 19.01.2010 року та до повноліття дитини.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин по справі. Зазначає, що він не усувався від виконання своїх батьківських обов’язків та бере участь у вихованні дитини, надає продукти харчування та одяг, організовував відпочинок дитини.

         В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги,             ОСОБА_2 проти них заперечувала, посилаючись на їх необгрунтованність.

         Обговоривши наведені у скарзі доводи, заперечення на них, перевіривши матеріали справи,  колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Відповідно до ст.ст.303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

         Постановлюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із обгрунтованності вимог про стягнення аліментів і можливості відповідача їх виплачувати у розмірі 1\4 заробітку щомісячно.

         Такі висновки суду відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам і не суперечать вимогам законодавства, зокрема ст.ст.181,182,183 Сімейного Кодексу України.

          Так по справі встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який проживає з позивачкою; відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

                                                                              2

            Статтями 10ч.3,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предметі спору на власний розсуд; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

            Доводи ОСОБА_3 про те, що він надає продукти харчування та одяг, організовує відпочинок дитини неспроможні, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

            Посилання апелянта в підтвердження своїх доводів на товарні і фіскальні чеки не можуть бути взяті до уваги, оскільки із наданих ним чеків слідує, що дитячий одяг, взуття, іграшки та продути харчування в основному  ним придбано у квітні-вересні 2010 року, тобто, після звернення позивачки із зазначеним позовом до суду та після постановлення судом рішення по справі та не підтверджено, що ці продукти придбавались для дитини, а не на інші потреби. Розмір цих витрат не відповідає вимогам ч.2ст.182 СК України та їх недостатньо для утримання дитини.

           Суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами; підстав для скасування рішення суду першої інстанції  за доводами апеляційної скарги немає.

           На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 308 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія

              УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 в ідхилити.

          Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2010 року - залишити без змін.      

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

                        Судді:                                             Берзіньш В.С.

                                                                                Куртлушаєв І.Д.

                                                                                Мясоєдова Т.М.