АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21  вересня     2010 року                                            м. Вінниця

         Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                Головуючого  :   Колоса  С. С.

                                         Суддів    :  Іващука В. А., Міхасішина І. В.

                               При секретарі  с / з  : Топольській В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області  про визнання відмови протиправною та зобов"язання призначити пенсію  за апеляційною скаргою представника Пенсійного фонду України у Барському районі на   постанову Барського районного суду     від  13 листопада  2009 року, -  

В с т а н о в и л а :

Рішенням Барського районного суду   від   13 листопада   2009 року  зазначений позов задоволено .

Своє рішення суд мотивував тим, що хоча позивач і мав право на отримання пенсії на пільгових умовах, однак управлінням Пенсійного  фонду України у Барському районі безпідставно відмовлено в нарахуванні пенсії як державному службовцю .

В апеляційній скарзі представник управління  просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права  .

Дослідивши матеріали в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення  з наступних підстав .

Відповідно до ст. 213  ЦПК України  рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу  гідно закону. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні  .

Згідно ст. 16 ч. 2  ЗУ  " Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів "  від  23 вересня 1997 року  ( зі змінами та доповненнями )  при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю .

Відповідно до ст. 37  ЗУ  " Про державну службу "  від 16 грудня 1993 року  ( зі змінами та доповненнями )  пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців  мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного  віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків  -  не менше  25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі  80 % суми посадового ( чинного ) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом .

Встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 досяг  пенсійного віку встановленого законодавством України, має загальний стаж більше  25 років, крім цього працював журналістом та заступником голови райдержадміністрації і стаж державної служби   становить  більше  20 років ( а. с. 9 – 13 ) .

Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що доводи управління Пенсійного фонду України у  Барському районі про те, що пенсія призначається лише у випадку, якщо на момент досягнення пенсійного віку особа працює на посаді журналіста ( державного службовця )  не грунтується на Законі, так як дана обставина не передбачена будь – якою нормою права  ( законами чи підзаконними актами )  .

Твердження викладені в апеляційній скарзі про те, що ст. 25  ЗУ  " Про державну службу " не містить посаду завідуючого відділу газети, а тому неможливо зарахувати даний стаж роботи до державної служби є такими, що не грунтується на законі .

Так, правовий статус працівника засобу масової інформації, як державного службовця, визначається  ЗУ  " Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів ". Статтею 1  цього Закону закріплено, що журналіст – це є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів  масової інформації, виконує редакційно – посадові службові обов"язки в засобі масової інформації  ( в штаті або на позаштатних засадах )  відповідно до професійних назв посад ( роботи ) журналіста .

З справи вбачається, що ОСОБА_2  виконував редакційно – посадові обов"язки в засобі масової інформації, а тому є державним службовцем .

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін  .

Керуючись ст.. ст.. ст..  307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а   :

Апеляційну скаргу  представника Пенсійного фонду України у Барському районі – відхилити  .

Постанову Барського районного суду  Вінницької області    від  13 листопада   2009 року –  залишити без змін  .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає  .

              Судді:

         З оригіналом згідно  :