Справа № 367/6286/21

                                                       Провадження №2-з/367/389/2021

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

28 серпня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла вищевказана заява. За змістом поданої заяви заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

В судове засідання сторони не викликалися.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що заявником подано до суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про захист прав споживачів.

Предметом позовної заяви є: визнання недійсними Договору № 1, № 2, №3 про внесення змін та доповнень до Договору № 28-08-20-02-Ю, а також зобов`язання відповідача зробити перерахунок зобов`язань за Договором № 28-08-20-02-Ю.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки  відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Однак, у порушення вищевикладеного заявником не надано доказів та не наведено обставини за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З доданої до заяви роздруківки повідомлення не можливо встановити яке саме відправлення відповідачем було направлено позивачу. Не можливо також встановити який документ видано приватним нотаріусом Остапенко Є.М. та яке саме виконавче провадження відносно заявника відкрито, яким приватним виконавцем чи державною виконавчою службою.

На підставі вищевикладеного суд у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 149 – 153, 260-261 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:                                                                Л.П. Саранюк