Справа 2 – 2902-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02серпня 2010 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Ступіна І.М.
при секретарі: Лахно Т.Г.
розглянувши на попередньому слуханні позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мар’їнської райдержадміністрації про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Мар’їнського районного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Мар’їнської райдержадміністрації, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009,2010 роки.
Позивач в обґрунтуванні позову зазначає, що вона має статус громадянина, постраждалого від насдідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 3 групи інвалідності, захворювання якої пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Тому на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати вказаної грошової допомоги. В 2007, 2008 роках він отримав щорічну допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». По питанню недоотримання належних сум на оздоровлення ОСОБА_1 звернулася до відповідача. ОСОБА_1 отримала лист від відповідача згідно, якого було відмовлено в задоволенні його вимог, в зв’язку з чим він змушений звернувся з даним позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій свій позов підтримав, просить суд розглянути справу в його відсутність.
Відповідач до суду з»явився, з позовом не погодився, суду надав заперечення по справі, в якому зазначає, що громадянам є ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується щорічна допомога на оздоровлення із державного бюджету в порядку та в розмірах, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також вказує на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства не передбачено видатків на проведення перерахунку раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підстав, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, що діяв до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, одноразова щорічна допомога на оздоровлення ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС першої категорії, виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Згідно частини 7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при виплаті допомоги на оздоровлення слід керуватися ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції Закону, яка існувала до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, а не постанови Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 20 вересня 2005 року за № 936 «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на які посилається відповідач, що суперечать іншим нормам законів. Такий висновок суду узгоджується з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам І і ІІ групи – п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ грипи, дітям-війни – чотири мінімальної заробітної плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсткій АЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат; учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії – три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків – три мінімальної заробітної плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей – три мінімальні заробітні плати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що грошова щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_1 виплачена відповідачем за 2009-2010 роки є невірною тому, що повинна була виплачуватися виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати щорічної компенсації на оздоровлення.
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2009 року становить 605 гривень на місяць, з 01 квітня 2009 року становить – 625 гривень на місяць, з 01 липня 200 року – 630 гривень на місяць, з 01 жовтня 2009 року – 650 гривень на місяць, з 01 грудня 2009 року – 669 гривень на місяць.
Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2010 року становить 825 гривень на місяць, з 01 квітня 2010 року становить – 839 гривень на місяць, з 01 липня 2010 року – 843 гривень на місяць, з 01 жовтня 2010 року – гривень на місяць, з 01 грудня 2009 року – 669 гривень на місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 113 Конституції України, ст.ст. 48, 62, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції закону до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік від 28 грудня 2007 року), суд, -
В И Р І Ш ИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009, 20010 роки задовольнити повністю.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Мар’їнської райдержадміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотири мінімальної заробітної плати за період 2009-2010 роки та забезпечити її щорічну виплату відповідно до діючого законодавства.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня оголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів з дня подання заяви про оскарження.
Суддя І.М.Ступін