ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2021Справа № 910/17297/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Данилової М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35, код ЄДРПОУ 41884537)

до Приватного акціонерного товариства "Національної енергетичної компанії "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 листопада 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 02.11.2020 року до Приватного акціонерного товариства "Національної енергетичної компанії "УКРЕНЕРГО" (відповідач) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 35 870, 60 грн. за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0154-0921 від 25.07.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0154-0921 від 25.07.2019 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не своєчасно здійснив плату за вказаним договором, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

04 грудня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на помилковість здійснення позивачем розрахунку заявлених до стягнення вимог.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018), ТОВ "Енера Суми" є постачальником електричної енергії споживачам.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. Набалансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 1 ст. 4, ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

25 липня 2019 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (постачальник) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0154-09021.

Згідно до п. 1.1. договору, для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором. В свою чергу, замовник, відповідно до п. 1.2. договору, сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (Закон), вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

Порядок оплати послуги, згідно п. 2.1 договору, визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

Згідно п. 2.3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії,затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 13.2. Порядку, протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник направляє замовнику акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником. В свою чергу, замовник, отримавши акт приймання-передачі, протягом 3 робочих днів, після його отримання, повертає акт приймання-передачі постачальнику, підписаний зі своєї сторони.

13 січня 2020 року листом № 8/253 були направлені замовнику акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.12.2019 року та розрахунок вартості послуги у грудні 2019 року. Даний акт був підписаний замовником та повернутий постачальнику, який, на виконання умов п. 13.3. Порядку, надав цей акт та розрахунок на затвердження Регулятору.

Так, відповідно до підписаного сторонами акту загальна вартість наданих послуг за грудень 2019 року складає 519 915, 86 коп. з ПДВ.

НКРЕКП постановою № 259 від 28.01.2020 року "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальниками універсальних послуг у грудні 2019 року", постановила затвердити розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2019 року.

Відповідно до п.13.4. Порядку, протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальниками універсальних послуг у розрахунковому місяці, Замовник здійснює 100% оплату постачальнику вартості наданої послуги відповідно до акту приймання-передачі.

Відповідно до п.п.4 п. 3.3. договору, замовник зобов`язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором. В свою чергу постачальник, згідно п.п. 1 п. 3.2. договору, має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості послуги.

В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за надані у грудні 2019 послуги 06.02.2020 року.

04 березня 2020 року листом № 8/1617 було направлено замовнику акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 29.02.2020 року та розрахунок вартості послуги у лютому 2020 року. Даний акт був підписаний замовником та повернутий постачальнику, який, на виконання умов п. 13.3. Порядку, надав цей акт та розрахунок на затвердження Регулятору.

Так, відповідно до підписаного сторонами акту загальна вартість наданих послуг за лютий 2020 року складає 2 342 221, 69 грн. з ПДВ.

НКРЕКП постановою № 727 від 25.03.2020 року "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у лютому 2020 року", постановила затвердити розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у лютому 2020 року.

Порушуючи умови договору, відповідач здійснив оплату за надані у лютому 2020 року послуги 01.04.2020 року.

08 квітня 2020 року листом № 8/2551 було направлені замовник акт приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.03.2020 року та розрахунок вартості послуги у березні 2020 року. Даний акт був підписаний замовником та повернутий постачальнику, який, на виконання умов п. 13.3. Порядку, надав цей акт та розрахунок на затвердження Регулятору.

Так, відповідно до підписаного сторонами акту загальна вартість наданих послуг за березень 2020 року складає 5 303 461, 36 грн.

НКРЕКП постановою № 864 від 22.04.2020 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у березні 2020 року", постановила затвердити розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у березні 2020 року.

В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за надані у березні 2020 року послуги частково 30.04.2020 року, повністю - 07.05.2020 (було доплачено 2 663 461,36 грн.)

З викладеного вбачається, що зобов`язання по оплаті послуг за договором були виконі з порушенням встановленого строку, а саме: оплату за надані у грудні 2019 року послуги на суму 519 915, 86 грн. було прострочено на 3 дні, з 03.02.2020 року до 05.02.2020 року; оплату за надані у лютому 2020 року послуги на суму 2 342 221, 69 грн. було прострочено на 1 день, з 31.03.2020 року по 31.03.2020 року; оплату за надані у березні 2020 року послуги на суму 5 303 461, 36 грн. було прострочено на 2 дні, з 28.04.2020 року по 29.04.2020 року, а оплату в сумі 2 633 461, 36 грн. - на 7 днів, з 30.04.2020 року по 06.05.2020 року.

Спір виник внаслідок того, що відповідачем було порушено строки оплати за договором, внаслідок чого позивачем нараховано 33 153, 12 грн. пені та 2 717, 48 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свій обов`язок з оплати послуг за договором виконав з порушенням встановленого строку, доказів протилежного відповідач суду не надав.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання з оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 33 153, 12 грн. пені та 2 717, 48 грн. - 3% річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1-3 ст. 549 ЦК України).

Ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.3. договору, у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості Послуг за прострочення понад 30 днів.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та пені, суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" (40004, м. Суми, вул. Реміснича, 35; код ЄДРПОУ 41884537) 33 153, 12 грн. пені, 2 717, 48 грн. - 3% річних, 2 102, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Данилова