Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Девляшевського В.А.
Суддів: Бідочко Н.П., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Балагури М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради на постанову Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2010 року ОСОБА_2, звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона має статус особи, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,і на неї поширюється ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеним законом їй передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. У грудні 2009 року відповідач виплатив допомогу на оздоровлення тільки на суму 90 гривень. Позивачка вказувала, що сума недоплаченої допомоги за 2007-2009 роки складає 6404 гривень. Положення Законів України Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, якими обмежувались виплати одноразової допомоги, визнані неконституційними. У перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем їй відмовлено. Просила визнати дії відповідача неправомірними і зобов`язати його виплатити недоотриману допомогу на оздоровлення за 2007-2009 роки виходячи із розміру чотирьох мінімальних зарплат, діючої на момент виплати.
__________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-3256/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Федик Л.І.
Категорія 57 Суддя:доповідач : Девляшевський В.А.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року позов задоволено. Крім того, з відповідача в користь ОСОБА_1 стягнуто 800 грн витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції вимог матеріального права. Апелянт вказує, що хоча Законом і передбачено виплату допомоги на оздоровлення, однак, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Зміни до Постанов Кабінету міністрів України від 12.07.2005 та від 26.07 1996 років не вносились, положення їх не зупинялись, а зупинялись положення Законів України про державний бюджет, які передбачали зазначені виплати. Тому апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту Калуської міської ради, і відноситься до 1 категорії, є інвалідом третьої групи.
Частиною 5 статті 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується за місцем їх проживання органами соціального захисту, і відповідно до частини 7 ст. 48 названого Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України, якими визначається розмір допомоги, не можуть бути підставою для відмови в позові, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору.
Судом першої інстанції при вирішенні даного спору правильно визначено розмір допомоги, належної позивачці, а також правильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Однак, на думку колегії суддів, сума коштів, стягнута в користь позивача за надання їй правової допомоги, не відповідає об’єму виконаної роботи особою, яка надавала правову допомогу, та витраченому при цьому часу. Колегія суддів у зв’язку із цим вважає, що оскаржене рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу слід змінити, зменшивши стягнення названих витрат з 800 грн до 200 грн, тобто до суми, яка реально відповідає затратам часу та роботи для надання позивачці правової допомоги.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88;218; 307; 309; 314; 315; 317; 304-1 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради задовольнити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року по даній справі в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити. Зменшити стягнення в користь ОСОБА_1 стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради витрат на правову допомогу з 800 грн до 200 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.А.Девляшевський
Судді: Н.П.Бідочко
Р.Й.Матківський
Згідно з оригіналом
Суддя: В.А.Девляшевський