У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Бідочко Н.П., Меленко О.Є.
секретаря Сурмачевської У.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі на постанову Косівського районного суду від 29 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою Косівського районного суду від 29 грудня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1. Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі зобов’язано провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року з подальшою її виплатою. В решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач має право на здійснення перерахунку та виплату щомісячної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з часу ухвалення рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року про визнання неконституційними змін до Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В апеляційній скарзі начальник Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі посилається на те, що суд першої інстанції не врахував важливі обставини по даній справі та виніс постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вважає, що пенсія позивачу призначена та перерахована правильно, з дотриманням _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-3461/2010р. Головуючий у 1 інстанції - М.І.Крилюк
Категорія 57 Доповідач - В.А. Девляшевський
норм чинного законодавства, зокрема, з 22.05.2008 року ОСОБА_1 нараховувалась пенсія із підвищенням в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Крім того, скаржник вважає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, а не для визначення надбавок для виплати громадянам, які мають правовий статус дітей війни. Вважаючи у зв’язку із наведеним оскаржену постанову незаконною та необгрунтованою, начальник Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі просить її скасувати, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В засідання Апеляційного суду представник Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі не з`явився, хоч судове повідомлення було надіслано завчасно. Отже, є підстави для розгляду справи у його відсутності.
В засіданні апеляційного суду позивач – ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи, що винесена в даній справі постанова є законною і обгрунтованою. Тому просить залишити її без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянином України, отримує пенсію по віку. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має правовий статус дитини війни. Отже, згідно із ст.6 цього Закону, ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення вимог апелянта.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацем першим частини першої згаданої статті, виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Адже, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна ж скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржене рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Керуючись ст. ст.218;307;308;313; 314;319;304-1 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі відхилити, а постанову Косівського районного суду від 29 грудня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Н.П.Бідочко
О.Є.Меленко
Згідно з оригіналом
Суддя: В.А. Девляшевський