Справа   №2-302/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року     смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:     Моніча Б.С.

при секретарі:     Юрченко Т.Р.

з участю позивача     ОСОБА_1

представника відповідача     Носкова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку після постановлення судового рішення та до 06.05.2010 року, –

ВСТАНОВИВ:

В уточненій позовній заяві (а.с.20-22) ОСОБА_1 вказав, що 01.07.2009 року звільнений з ВАТ «Меліоратор» за згодою сторін. Після звільнення звертався до суду і відповідним рішенням на його користь стягнуто заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду. З часу винесення судом рішення відповідачем заборгованість не погашена. В зв’язку з цим просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку, тобто з моменту винесення судом рішення та до 06.05.2010 року.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Представник відповідача позов не визнав, посилався на відсутність реальної можливості виплатити заборгованість.

Дослідивши та з’ясувавши всі обставини справи на підставі наявних у ній доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Згідно рішення Черняхівського районного суду від 22.12.2009 року на користь позивача стягнуто 44228,12 грн. заборгованості по заробітній платі, 31372,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 2000 грн. моральної шкоди.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути кошти з часу ухвалення рішення по 06.05.2010 року, тобто фактично ставить питання про стягнення коштів за невиконання рішення суду. Відповідно до положень ст.ст.1, 213 ЦПК України, постанов Пленуму Верховного Суду України №11 від 29.12.1976 року «Про судове рішення», №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», рішення суду є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір по суті на день розгляду. Після набрання рішенням законної сили правовідносини сторін зі сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу.

Оскільки трудовим законодавством і зокрема ст.117 КЗпП України не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень у трудових спорах, підстав для задоволення заявленого позову немає.

Доводи сторін про реальну можливість відповідача погасити заборгованість по заробітній платі не впливають на висновки суду, а тому до уваги не беруться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 27, 60, 88, 212-216, 293, 295 ЦПК України,  вищенаведеними нормами законодавства, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку після постановлення судового рішення та до 06.05.2010 року – відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий – суддя: (підпис)     Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: