Справа   №2-315/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року     смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:     Моніча Б.С.

при секретарі:     Юрченко Т.Р.

з участю позивачки:     ОСОБА_1

представників позивачки:     ОСОБА_2,ОСОБА_3

представника відповідача:     ОСОБА_4

відповідачки:     ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, до ОСОБА_5 та Великогорбашівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, –

ВСТАНОВИВ:

В останній редакції позовної заяви (а.с.116-117) ОСОБА_1. вказала, щоІНФОРМАЦІЯ_1року померла її мати ОСОБА_7, яка заповіла своє майно. До складу її спадщини увійшов будинокАДРЕСА_1 Також до складу спадщини увійшло право на користування земельною ділянкою. Ніхто з спадкоємців, крім сина померлої та її брата ОСОБА_8, не виявив бажання приймати спадщину,  який спадщину прийняв шляхом проживання в даному будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 помер, а після його смерті вона прийняла спадщину як спадкоємець брата за законом. Разом з тим, оформити документи на спадковий будинок не має змоги, оскільки право власності на нього не зареєстроване у встановленому порядку.

На підставі викладеного, просила визнати спірний будинок належав на праві приватної власності померлому брату ОСОБА_8 а також визнати право власності на цей будинок за нею як за єдиним спадкоємцем ОСОБА_8 другої черги за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що будівництво будинку здійснювала померла ОСОБА_7., будинок збудовано в 1969 році, правовстановлюючих документів на будинок не збереглося. Після смерті ОСОБА_7. та ОСОБА_8. нею отримані документи про те, що зазначений будинок належав померлому ОСОБА_8 в сільській раді, розпочато виготовлення технічної документації на його ім’я.

Ухвалою суду до участі у справі як співвідповідачів залучено неповнолітню ОСОБА_6 особі законного представника ОСОБА_4. та ОСОБА_5

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази на умовах змагальності в межах заявлених позовних вимог суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

В попередньому судовому засіданні сторони визнали обставини належності спірного житлового будинку на праві приватної власності померлому ОСОБА_8 Не зважаючи на це суд не може вважати ці обставини такими, що не підлягають доказуванню, оскільки визнання цих обставин прямо суперечить вимогам закону та наступним поясненням сторін під час розгляду справи, з яких слідує, що спірний будинок був побудований ОСОБА_7., а не ОСОБА_8

За змістом ст.ст.182, 331 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації та набувається з моменту такої реєстрації. За змістом ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок та інше нерухоме майно вважають самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Незважаючи на те, що суд намагався з’ясувати обставини побудови будинку, сторонами в судовому засіданні не підтверджено належними доказами коли (в якому році), ким, на якій земельній ділянці збудовано спірний будинок, чи виділялась земельна ділянка під забудову, коли, ким і кому; чи був дозвіл на проведення будівництва, чи був виготовлений відповідний проект забудови тощо; за чий рахунок проводилось будівництво даного будинку, коли воно було завершено, чи було при цьому дотримано відповідних будівельних, протипожежних та санітарних норм; чи приймався будинок в установленому порядку в експлуатацію, коли і ким; якщо відповідні документи втрачені, то коли і в зв’язку з чим, чи збереглися вони в архівних установах області.

В своїх поясненнях та в позовній заяві позивачкою та її представниками  лише зазначено, що будинок був збудований її матір’ю ОСОБА_7. і що нею не віднайдені будь-які документи з цього приводу.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», якщо спадкодавцем здійснено самочинне будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд не має підстав вважати, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_7.  ввійшло право власності на спірний будинок, який за законом вважається самочинним будівництвом, а тому не має підстав вважати, що ОСОБА_8 успадкував його.

Крім того, в своїх позовних вимогах позивачка фактично просить визнати право власності на спірний будинок за померлим ОСОБА_8 Виходячи зі змісту ст.ст.25 ЦК України, ст.ст.27-31 ЦПК України, суд не може вирішувати питання про права особи, цивільна та цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність якої припинена у зв’язку з її смертю. Тому ці позовні вимоги та відповідні доводи є безпідставні.

Згідно ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності із п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 (із змінами та доповненнями на час розгляду справи) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, позивачка не позбавлена права звернутися до суду із заявою про встановлення факту володіння ОСОБА_7. жилим будинком на праві власності, в тому випадку якщо існував правовстановлюючий документ на будинок і він втрачений.

Враховуючи, що друга позовна вимога позивачки є похідною від першої позовної вимоги вона теж не підлягає задоволенню. Разом з тим, суд вважає також зазначити, що твердження позивачки про те, що вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_8 другої черги яка прийняла спадщину є хибними.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.  В шестимісячний термін після його смерті спадщину прийняла його сестра ОСОБА_1. шляхом подання заяви до Черняхівської державної нотаріальної контори. Крім того, після його смерті спадщину прийняли його неповнолітні на той час племінниці ОСОБА_6. та ОСОБА_5, від імені яких їх законним представником подано відповідну заяву до нотаріальної контори (а.с.30-47).

В судовому засіданні ОСОБА_4. пояснила, що дану заяву вона від імені дітей подавала в зв’язку з тим, що її чоловік ОСОБА_9, який був братом ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_3року.

За змістом ст.1262 ЦК України позивачка та померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 є спадкоємцями ОСОБА_8 другої черги. Згідно ст.1261 ЦК України неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6. є спадкоємцями ОСОБА_9. першої черги.

Відповідно до ст.1276 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець за законом помер після відкриття спадщини (в даному випадку це ОСОБА_9) і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки переходить до його спадкоємців (в даному випадку до ОСОБА_5 та ОСОБА_6.).

Тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом мають право на спадкування у спадщині ОСОБА_8 частки, яка належала б їх померлому батьку ОСОБА_9 як спадкоємцю другої черги. Доводи представника позивачки про те, що в заяві про прийняття спадщини вказується, що вони прийняли спадщину як племінники не мають правового значення. Більше того, за змістом ч.4 ст.1268 ЦК України неповнолітні особи вважаються такими, що прийняли спадщину незалежно від подання ними заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.208-210, 234, 256, 257, 294-295 ЦПК України, вищенаведеними нормами законодавства, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, до ОСОБА_5 та Великогорбашівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_8 та про визнання права власності на цей будинок за ОСОБА_1, як за спадкоємцем ОСОБА_8 другої черги – відмовити повністю за недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

При відсутності заяви та апеляції рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 25.05.2010 року.

Головуючий – суддя: (підпис)     Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: