Єдиний унікальний номер № 616/124/21

Провадження № 2/616/251/21

Р І Ш Е Н Н Я

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       „01” вересня 2021 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря

судового засідання ШЕГДИ В.М.,

справа № 616/124/21,

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство  комерційний банк  «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 липня 2010 року у розмірі 28 074 грн 32 к. з покладенням на відповідача обов`язку відшкодувати сплачені судові витрати на користь позивача у розмірі 2 270 грн 00 к.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що на підставі заяви, поданої відповідачкою 14 липня 2010 року, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (на даний час акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») надав ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у сумі 8 100 грн 00 к., з кінцевим терміном повернення кредитних коштів, що відповідає строку дії картки. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 22 000 грн 00 к.

Узяті на себе зобов`язання позивач виконав вчасно, у свою чергу відповідачка узяті на себе зобов`язання не виконала, допустивши станом на 18 січня 2021 року заборгованість по кредиту на суму 28 074 грн 32 к. В зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить захистити його права.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

12 квітня 2021 року заочним рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.

11 травня 2021 року відповідач звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року у справі № 616/124/21 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заяву про перегляд заочного рішення подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 26 липня 2021 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 12 квітня 2021 року у справі № 616/124/21 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 12 квітня 2021 року за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судову повістку отримано 30 липня 2021 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.156).

Разом з позовною заявою представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.06).

Відповідач ОСОБА_2 надала заяву в якій просила розглядати справу без її участі, вказавши, що позовні вимоги визнає частково (а.с.161).

       Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд, дослідивши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з письмовою заявою - анкетою про відкриття рахунку та надання їй платіжної картки (а.с.16). При цьому відповідачка зазначила та підтвердила своїм особистим підписом, що вона ознайомилась і згодна з Умовами.

У письмовій заяві-анкеті, Умовах визначені усі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти кредиту, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань.

За приписами ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Таким чином, 14 липня 2010 року ОСОБА_2 уклала письмовий кредитний договір № б/н із ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (замінено найменування на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») на «Умовах та правилах надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» (а.с.18-42).

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, але ОСОБА_2 систематично порушувала свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов Договору, у зв`язку з чим має станом на 18 січня 2021 року непогашену заборгованість за кредитом в розмірі 28 074 грн 32 к., а саме:

-23 950 грн 51 к. – сума заборгованості за простроченим тілом кредиту;

-4 123 грн 81 к. – сума заборгованості за простроченими відсотками.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       Сторони при укладенні договору керувалися нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ «ПРИВАТБАНК», обґрунтовуючи право вимоги заборгованості за кредитним договором, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 14 липня 2010 року, посилався на “Умови та правила надання банківських послуг” та “Тарифи банку”, які викладені на банківському сайті:www:privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

До заяви анкети банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з «Тарифів Банку», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст.530 ЦК України вказано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) зобов`язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч.1 ст.612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг АТ «ПРИВАТБАНК», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та про що зазначено в постанові Великої палати Верховного суду України № 342/180/17 і що не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у вищевказаній постанові по справі № 342/180/17 суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_2 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, а тому відсутні правові підстави для стягнення на користь банку процентів за користування кредитом за недотримання умов кредитного договору. Крім цього суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, висновок Великої палати ВС України у справі № 342/180/17, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.

       Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту є обґрунтованими, а отже підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги, в частині стягнення безпосередньо заборгованості по кредиту (тіло кредиту) 23 950 грн 51 к. підлягають задоволенню, оскільки відповідачка, отримавши від банку кредитні кошти, відповідно до встановленого графіку, їх в повній мірі не повернула, порушивши таким чином взяті на себе зобов`язання, а тому позивач має право на стягнення вказаних коштів.

Згідно платіжного доручення № PROM2BHF1S від 22 січня 2021 року при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн 00 к.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з п.3 ч.2 ст.141 цього Закону у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов банку задоволено повністю на 85,31%, тому з відповідача слід стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1 936 грн 54 к.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263 – 265, 268, 274-275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 14 липня 2010 року у розмірі 23 950 (двадцять три тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 51 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 к. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 123 грн 81 к. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», (код за ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, місто Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Великий Бурлук, Великобурлуцького району, Харківської області, ідентифікаційний  номер НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Великобурлуцьким РВ УМВС України в Харківській області 05 червня 2007 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

       Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 вересня 2021 року.

Головуючий – Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ