С права №1-95/10

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року     смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді:     Моніча Б.С.

при секретарі:     Юрченко Т.Р.

з участю прокурорів:     Михалевич Н.І., Жука О.В.

підсудних:     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Нераж Черняхівського району Житомирської обл., громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 1 неповнолітню дитину, не працює, прож. АДРЕСА_1 депутатом, інвалідом, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, згідно ст.89 КК України раніше не судимий

за ч.2 ст.185 КК України

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Жадьки Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, прож. в АДРЕСА_2депутатом, інвалідом, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, раніше не судимий

за ч.3 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

06.01.2010 року після 20 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою прийшли до приміщення приватного підприємця ОСОБА_3 у с.Сліпчиці Черняхівського району Житомирської області по вул.Садовій, 16, звідки вирішили таємно викрасти чуже майно. Переконавшись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вулиці біля вказаного приміщення таємно викрали чуже майно, а саме: чотири металевих залізничних рейси вартістю однієї 300 грн. та загальною вартістю 1200 грн. З викраденим з місця події зникли та розпорядились на власний розсуд.

Будучи допитаним по суті пред’явленого обвинувачення в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що 06.01.2010 року працював охоронником на ПП «Вікпол». Біля цього підприємства знаходилось підприємство ОСОБА_3, на території якого він бачив металеві рейси. В один із днів він запропонував своєму брату ОСОБА_2 ці рейси викрасти, однак той не погодився. На це він вдарив брата долонею по обличчі і оскільки той за своїм психічним станом схильний підкорятися, то погодився скоїти крадіжку. Після цього разом з ОСОБА_2 за допомогою санчат вони викрали з території підприємства ОСОБА_3 чотири рейси. По дорозі дві рейси вони вирішили залишити, оскільки вони були важкі. Інші дві рейси він продав ОСОБА_4 за 150 грн. Кошти використав на власні потреби.

Будучи допитаним по суті пред’явленого обвинувачення в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив, що 06.01.2010 року разом з братом скоїв крадіжку за вказаних ним обставин. Між тим зазначив, що брат його не бив, а лише погрожував побити. Між тим він від скоєння крадіжки не відмовився, хоча мав реальну можливість це зробити. Продажем рейсів займався брат ОСОБА_1 і він же витрачав кошти.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що у с.Сліпчиці Черняхівського району на території колишнього колгоспу він орендує приміщення. Біля даного приміщення він склав придбані в 2008 році 14 металевих рейс. На час придбання за одну рейсу платив 300 грн. 11.01.2010 року він виявив крадіжку чотирьох рейс, дві металевий рейси знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5, а дві інших рейси він знайшов і вони знаходяться у нього. Зазначив, що майнових претензій він ні до кого не має (а.с.33).

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_6 слідує, що 06.01.2010 року близько 15-ї години йому на мобільний зателефонував ОСОБА_1 та запропонував купити дві рейси. Під’їхавши в обумовлене з ОСОБА_1 місце, він придбав у нього 2 рейси за 150 грн. Про те, що вони крадені не знав. Пізніше до нього приїжджав ОСОБА_3 та повідомив, що ці рейси викрадені. В той же день придбані у ОСОБА_1 рейси він завіз до приміщення ОСОБА_3 (а.с.35-36).

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 показав суду, що 09.01.2010 року йому зателефонував знайомий та повідомив, що на дорозі поблизу села лежать дві металевих рейси, які ніхто не забирає. Зважаючи на це він забрав їх до себе додому і на даний час вони знаходяться там.

З протоколу огляду місця події від 13.01.2010 року вбачається, що на території домогосподарства ОСОБА_5 виявлено та вилучено 2 металевих рейси (а.с.5-8).

Згідно розписки ОСОБА_3 від 13.01.2010 року ним отримані на зберігання 2 рейси (а.с.18).

З довідки «Житомирської дистанції колії Південно-західної залізниці» від 27.01.2010 року вартість одного погонного метра рейки як металобрухту становить 72,60 грн. (а.с.19).

З свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та договору оренди від 26.12.2008 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа – приватний підприємець та орендує приміщення у с.Сліпчиці Черняхівського району по вул.Садова, 16 (а.с.20-23).

Відповідно до постанови про приєднання речових доказів від 15.02.2010 року металеві рейси, які вилучені у ОСОБА_5, визнано речовими доказами та залишено у нього зберіганні (а.с.34).

Відповідно до накладної від 15.05.2008 року ОСОБА_3 придбав 14 рейс загальною вартістю 4200 грн. по ціні 300 грн. з 1 шт. (а.с.37).

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_1 своєї вини, вину обох підсудних у скоєнні інкримінованих їм злочинів суд вважає доведеною повністю.

Будучи раніше неодноразово допитаними на стадії досудового слідства обидва підсудних давали покази про те, що крадіжку скоїли за попередньою змовою групою осіб. При цьому ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не посилалися на те, що останній діяв під примусом першого в силу психологічних особливостей особи ОСОБА_2 (а.с.43-44, 50-51, 73-74, 81-82)

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 показала суду, що проводила досудове слідство у дані кримінальній справі, під час проведення допитів підсудних вони вказували, що крадіжку скоїли вдвох, однак ініціатором був ОСОБА_1 При цьому будь-якого тиску на підсудних нею не чинилось.

Підсудний ОСОБА_1 з цього приводу пояснив, що на них дійсно не чинилось ніякого тиску. Просто він не хотів розповідати, що його брат є психічно хворим.

З висновку комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи підсудного ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 був осудним на час скоєння інкримінованих йому дій, є осудним на даний час, в будь-якому тимчасовому хворобливому стані, який позбавляв би його розуміти значення своїх дій, не перебував, а з урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), міг усвідомлювати реальний зміст своїх дій та повною мірою свідомо керувати ними, передбачати їх наслідки (а.с.138-139).

З огляду на викладене, суд критично відноситься до показів ОСОБА_1 про те, що його брат був обмежено осудним і ці його покази вважає такими, що дані з метою пом’якшити відповідальність за скоєне.

На підставі викладеного, суд приходить до стійкого внутрішнього переконання, що вина підсудних в скоєнні інкримінованих їм злочинів, доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, суд не вбачає. Обставин, що обтяжують покарання підсудних згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Обидва підсудних за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліках в нарко- та психоневрологічному диспансерах не перебувають, підсудний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена. Підсудний ОСОБА_2 виховує 5-х дітей,  які не є його рідними, підсудний ОСОБА_1 має на утриманні одну неповнолітню дитину (а.с.21-29, 53-64).

Обираючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, їх особи, відсутність обставин, що пом’якшують їх покарання та відсутність обставин, що його обтяжують і приходить до висновку про необхідність призначення їм покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що саме обрані судом міри покарання будуть достатніми для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів.

Разом з тим, суд вважає за можливе виправлення підсудних без ізоляції від суспільства, а тому звільняє їх від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази у справі: дві рейси, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5, суд вважає за необхідне повернути власнику ОСОБА_3 (а.с.5-8, 34). Також суд вважає за необхідне залишити власнику ОСОБА_3 дві рейси, що помилково не визнавались речовими доказами і які він отримав згідно розписки (а.с.18).

Судових витрат у справі немає.

Запобіжні заходи підсудним до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне залишити попередні – підписку про невиїзд (а.с.42, 49).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію.

Речові докази: дві рейси, які зберігаються у ОСОБА_5 – повернути власнику ОСОБА_3, дві рейси, які зберігаються у ОСОБА_3 згідно розписки – залишити у нього як власника.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий-суддя: (підпис)     Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: