Справа №2-467/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 липня 2010 року Мар*їнський районний суд Донецької області у складі: головуючий - суддя Ступін І.М., при секретарі Готовщикової Т.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача Зайцевої Л.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Красногорівського професійного ліцею управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягненні середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягненні моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій зазначив, що у березні 1993 року його було прийнято на посаду майстра виробничого навчання до Красногорівського професійного технічного училища №143. Нині названий навчальний заклад перейменовано на Красногорівський професійний ліцей Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації.
Виконуючи свої службові обов'язки, він завжди сумлінно ставився до них, не допускав порушень трудової дисципліни, зауважень та нарікань на виконання службових обов'язків. Про це свідчить почесна грамота, видана йому Міністерством освіти України.
З приходом до ліцею нового директора Заєць Л.Є. з боку останньої до позивача виникла особиста неприязнь. Про це свідчили постійні зауваження з її боку з приводів того, що нібито він несумлінно виконую свої обов'язки, хоча інші викладачі та майстри допускають недбалість при роботі, чомусь зауваження були лише до його адресу. При цьому жодного наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення у його відношенні немає.
Так, 06 листопада 2009 року позивач прийшов на роботу до Красногорівського професійного ліцею. Директор Заєць Л.Є. після проведення наради викликала його до свого кабінету. В той час там знаходились заступник директора ОСОБА_5, старший майстер ОСОБА_6, заступник директора з господарської частини ОСОБА_7 та механік ОСОБА_8 в присутності цих осіб директор повідомила його про те, що у відношенні нього винесена догана за те, що 13.10.2009 року він не був на роботі більше, ніж три години. На це позивач пояснив директору, що він перебував поза територією ліцею, але вирішував питання, щодо проходження його учнями практики. При цьому надав директорці докази того.
Не дивлячись на це, Заєць Л.Є. повідомила позивача, що у зв'язку із відмовою підписати наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення, вона його звільнює з 06.11.2009 року за нібито скоєний прогул 13.10.2009 року. Наказу, щодо звільнення позивача з 06.11.2009 року йому не показували, оскільки директор відповіла, що наказ підготують пізніше, а його вона «не допускає до роботи» з тієї причини, що його звільнено.
З причини того, що позивач був відсторонений від роботи з приводу звільнення він вимушений був в той же день звернутись із скаргою на неправомірні дії до начальника Управління освіти та науки при Донецькій обласній державній адміністрації.
06.11.2009 року, коли позивач вирушив до м. Донецька для подачі скарги, йому на мобільний телефон подзвонив старший майстер ОСОБА_6, який повідомив його про необхідність виходу на роботу у зв'язку із тим, що його поновили на роботі, тому що «директор передумала». З'явитись на роботі позивач вже не міг, оскільки його було звільнено, а накази старшого майстра щодо початку виконання роботи він не повинен виконувати.
З 09.11.2009 року по 21.11.2009 року позивач перебував на лікарняному, оскільки був тимчасово непрацездатний по стану здоров'я. 23 листопада 2009 року він вийшов на роботу. Оскільки погано себе відчував, приблизно о 10.00 годині вимушений був звернутись до лікаря за місцем його медичного обслуговування до Мар'їнської центральної районної лікарні в м. Красногорівка. Після цього був викликаний до директора, яка надала йому для ознайомлення наказ №79-к від 23.11.2009 року про його звільнення. Підстава звільнення зазначена як «прогул, скоєний 06.11.2009 року», відповідно до п.4 ст.40 Кодексу Законів про працю України.
Звільнення позивач вважав та вважає незаконним, у зв'язку із чим звернувся з позовом про поновлення на роботі до суду. Пізніше йому стало відомо, що наказ №79-к від 23.11.2009 року про його звільнення скасовано директором. У зв'язку із цим він звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду позовної заяви.
Про скасування наказу від 23.11.2009 року про звільнення позивач був повідомлений, отримавши поштою конверт, в якому містилось ряд документів, зокрема: копія наказу №82-к від 24.11.2009 року про скасування наказу від 23.11.2009 року, копія наказу №87-к від 14.12.2009 року про його звільнення.
Про звільнення з 14.12.2009 року позивач довідався лише 16.12.2009 року, отримавши поштою конверт, в якому заходилась копія наказу. З наказу вбачається, що його звільнено відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України «за прогули без поважних причин, скоєні з 01.12.2009 року по 11.12.2009 рік.
У зв'язку із незаконним звільненням позивачу спричинено моральну шкоду, яка виявилась у перенесених ним моральних стражданнях з приводу незаконного звільнення. Він переніс глибоку душевну травму, вважає, що звільнення є його особистою образою як викладача, оскільки він поважає себе та вважаю, що таке ж відношення повинно бути з боку його колег, оскільки за роки праці в училищі, а згодом, в ліцеї всі його дії були направлені на сприяння розвитку здібностей дітей, які навчались в учбовому закладі, на належне виховання дітей, отримання ними належних знань по професійній освіті. Тривалий час він відчуває головний та сердечний біль, душевне незадоволення, порушено його спокій. Все це свідчить про те, що йому спричинено моральну шкоду.
Звільнення з займаної посади позивач вважає незаконним та просить суд поновити його на роботі на посаді майстра виробничого навчання, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.12.2009 року, стягнути моральну шкоду у розмірі 25000 гривень.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 до судового засідання явилися, позовні вимоги підтримали наполягають на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача та третьої особи Зайцева Л.Є до судового засідання явилася позов не визнає, вважає звільнення цілком законним, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступного.
Наказом № 58-К від 27.03.1993 позивач був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання Красногорівського ПТУ № 143.
Згідно ст. 40 п.4 КЗпП трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 дійсно не був повідомлений про те, що наказом від 24.11.2009 року 82-к наказ №79-к від 23.11.2009 року «Про звільнення ОСОБА_1.» було визнано недійсним, про що позивач дізнався лише 16.12.2009 року отримавши поштовий конверт, а так як позивач знаходився на лікарняному та по закінченню лікарняного вважав себе звільненим з посади, а тому не вийшов на роботу, а тому звільнення ОСОБА_1 згідно наказу №87-к від 14.12.2009 року за прогули без поважних причин скоєні з 01.12.2009 року по 11.12.2009 рік є безпідставним.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі з одночасним рішенням про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про незаконне звільнення позивача та його поновлення на посаді, вважаю за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В період з 14.12.2009 року (момент звільнення позивача) по 02.07.2010 рік (поновлення на роботі позивача) кількість робочих днів складає 137.
Згідно довідки відповідача середньоденна заробітна плата ОСОБА_1. складає 79 грн.94 копійки, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 10951,78 гривень (137 *79,94).
Відповідно до ст..367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині виплати за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць.
В червні 2010 року було 21 робочій день, а середньоденна зарплата складає 79,94 гривні, тому середньомісячна складає 1678,74 гривні, яку суд вважає за необхідним стягнути з відповідача негайно.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань.
Позивача безпідставно звільнили з займаної посади, чим йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він переживала у зв’язку з порушенням його прав, він працював викладачем та його дії були направлені на розвиток дітей, отримання ними належних знань. У той же час на думку суду вимоги позивача з приводу компенсації моральної шкоди безпідставно завищені і суд вважає за можливе вимоги задовольнити частково в сумі 3000 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені суд вважає за необхідне стягнути з відповідача держмито в сумі 109,51 гривень та 30 гривень за інформаційне-технічне забезпечення.
На підставі викладеного, відповідно до ст..ст.40 п.4,235,237-1КЗпП ст.ст.213-215, 367 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді майстра виробничого навчання Красногорівського професійного ліцею Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації..
Стягнути з Красногорівського професійного ліцею управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10951 (десять тисяч дев*ятсот п’ятдесят одна) гривня 78 копійок.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягненні середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 1678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 74 копійок за один місяць допустити негайному виконанню.
Стягнути з Красногорівського професійного ліцею куравління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з Красногорівського професійного ліцею управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації оплату за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 (тридцять) грн., держмито в розмірі 109 (сто дев*ять) гривень 51 копійку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів з дня подання заяви про оскарження.
Суддя -