У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – Боднар О.В.
суддів – Куштана Б.П., Власова С.О.
при секретарі – Медяник Л.В.
з участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 15 квітня 2010 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Лазівської сільської ради, треті особи Тячівське районе підприємство технічної інвентаризації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на садовий будиночок, -
У С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, виконавчого комітету Лазівської сільської ради в якому просив:
- визнати за ним право власності на садовий будиночок площею 47,3 кв. м., що розташований по АДРЕСА_1 та позначений у технічному плані під літ. А2.;
- зобов’язати виконавчий комітет Лазівської сільської ради внести зміни до рішення № 74 від 15 липня 2008 р., оформивши за ОСОБА_3 право власності на садовий будиночок площею 60,6 кв.м., що розташований за тією з адресою, та позначений у технічному плані під літ. А1;
- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.09.2008 р. № 06, видане виконкомом ради ОСОБА_3 на два садові будиночки, та видати ОСОБА_3 нове свідоцтво про право власності на один садовий будиночок площею 60,6 кв.м.;
- встановити, що користування альтанкою і колодязем здійснюється ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рівних правах, а басейном – почергово за графіком.
Посилався на те, що всупереч усній домовленості між ним та відповідачем ОСОБА_3 про спільне будівництво двох садових будиночків на земельній ділянці у АДРЕСА_1, виділеній ОСОБА_3, та внесення ним грошових коштів для будівництва, після його завершення відповідач оформив право власності на ці будиночки на себе, чим позбавив його можливості спільного користування ними.
Рішенням Тячівського районного суду від 15 квітня 2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну с каргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановивши під час розгляду справи, що спірний садовий будиночок площею 47,3 кв.м. побудований на земельній ділянці, яка на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_3, а письмова угоди про створення спільної власності відсутня, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні вимоги про визнання права власності на цей будиночок та у задоволенні решти вимог, які є похідними від неї.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст. 309-310 цього Кодексу підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи скарги висновків суду, наведених у рішенні, не спростовують, тому до уваги взяті бути не можуть.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С у д д і:
Власов С.О. Боднар О.В. Куштан Б.П.