Справа № 156/443/21

Провадження № 2/156/312/21

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2021 року                 смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Іваничі цивільну справу № 156/443/21 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом по 1/2 частини,

учасники справи:

позивачі - не з`явилися,

представник позивачів ОСОБА_3 - не з`явилася,

представник відповідача Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області - не з`явився;

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 09.06.2021 року звернулася до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , з присвоєним номером погосподарського обліку №02-0074-1, належав матері позивачів - ОСОБА_4 . Право власності на зазначений житловий будинок нею зареєстровано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, часом відкриття якої є її день смерті.

За життя мати позивачів склала заповіт, що посвідчений Морозовичівською сільською радою 10.12.2009 року за реєстровим №11. Спадкоємцем майна, зазначеного в заповіті, є позивач ОСОБА_1 . Однак, останній відмовився від прийняття спадщини за заповітом.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку прийняли спадщину за законом, як спадкоємці першої черги, в рівних долях — по 1/2 частині кожному.

Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом чи заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заяви до нотаріуса, відсутні.

Однак, оформити свої спадкові права щодо спірного об`єкта через нотаріальну контору у позивачів немає можливості в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності померлої на вказаний вище житловий будинок.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за кожним з позивачів право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 .

ІІ . Позиція учасників справи

У матеріалах справи міститься заява представника позивачів про проведення розгляду справи без її участі, підтримання позовних вимог та прохання задовольнити позов.

У матеріалах справи міститься заява представника відповідача старости сіл Морозовичі, Волиця-Морозовицька, Русовичі Тюхти М., згідно якої просив розгляд справи проводити без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 11.06.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.07.2021 року.

Ухвалою від 08.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 03.09.2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

15.09.2020 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.09.2020 року (а.с.15), до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , на який відсутні правовстановлюючі документи.

10.12.2009 року спадкодавець ОСОБА_4 склала заповіт, за яким все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, в тому числі житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 (позивачу по справі), що підтверджується копією заповіту від 10.12.2009 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Морозовичівської сільської ради Іваничівського району Волинської області Вельгус О.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 11 (а.с.16).

21.12.2020 року ОСОБА_1 подав до нотаріуса заяву, згідно якої відмовився від спадкування за заповітом (а.с.65).

Відтак, спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за законом.

Останнім місцем проживання ОСОБА_4 був буд. АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області № 418 від 30.11.2020 року (а.с.67).

Згідно з записом в погосподарській книзі житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_4 , що підтверджується Випискою з погосподарської книги № 1 за 2016-2023 рік Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області № 442 від 22.12.2020 року (а.с.18).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв син померлої  ОСОБА_1 , який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, позивач ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини, а тому, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Разом з тим, інший син спадкодавця - ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 1268 ЦПК України, подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем (а.с.64).

Відтак, сини спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є такими, що прийняли спадщину після смерті свої матері.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, що підтверджується постановами державного нотаріуса Іваничівського районного нотаріального округу Волинської області Кононенко Л.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.03.2021 року (а.с. 46, 47).

У зв`язку із вищевказаним представник позивачів звернувся до суду із зазначеним позовом.

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

- у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

- відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

- відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 ; вони у передбачений законом спосіб прийняли дану спадщину; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить зазначений житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, однак право власності на такий не було зареєстровано у встановленому законом порядку, внаслідок чого відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав, як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за кожним з позивачів  права власності на Ѕ частину спірного житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

VII. Судові витрати

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України  судові витрати слід віднести за рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом по Ѕчастини – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 .

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 .

Судові витрати по справі залишити за позивачами.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивачів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Поромівська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333359, місцезнаходження: вул. Центральна, 1б с. Поромів Володимир-Волинський р-н Волинська обл.

Суддя                         І. Є. Малюшевська