В  И  Р  О  К                         справа № 1-1178/10

                         І  М  Е  Н  Е  М        У  К  Р  А  Ї  Н  И              

24 вересня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-                               судді Павленко О.П.

               при секретарі:                                        Кочерзі С.Ю.

         з участю прокурора:                             Власова І.В.

                 захисника                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця                       м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого інженером ТОВ «Аватар-систем», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.1, 309 ч.1 КК України

                                              В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 25 грудня 2009 року, приблизно о 15 годині, біля будинку 14 по                    вул. М.Залки в м. Києві, зустрівся з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та у якої, з метою подальшого збуту, незаконно придбав три таблетки рожевого кольору з психотропною речовиною, які незаконно став зберігати при собі. Зазначену психотропну речовину ОСОБА_2 після придбання громадським транспортом перевіз за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, де  частину психотропної речовини вжив самостійно, а частину продовжив незаконно зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого проживання.

08 лютого 2010 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2 біля будинку № 9 по               вул. Л.Гавро в м. Києві згідно попередньої домовленості зустрівся з ОСОБА_3, якому за гроші в сумі 250 грн. незаконно збув дві таблетки з психотропною речовиною.

08 лютого 2010 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин у ОСОБА_3 працівниками ВБНОН Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, що розташований по                           вул. Баумана, 4 в м. Києві, був вилучений поліетиленовий пакет з двома таблетками, в яких виявлено 0,014 г 1-(4-хлорфеніл)-піперазину, який є психотропною речовиною, відсотковий вміст 1-(4 хлорфеніл)-піперазину у таблетках – 3,9%.

Крім того, ОСОБА_2 25 грудня 2009 року, приблизно о 15 годині, біля будинку 14 по вул. М.Залки в м. Києві, зустрівся з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та у якої, з метою подальшого власного вживання, без мети збуту, незаконно придбав дві таблетки з психотропною речовиною метамфетамін, які незаконно став зберігати при собі без мети збуту. Зазначену психотропну речовину ОСОБА_2 після придбання громадським транспортом незаконно без мети збуту перевіз за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, де сховав в приміщенні квартири та став незаконно зберігати без мети збуту.

09 лютого 2010 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2 біля будинку № 5 по              вул. Л.Гавро в м. Києві був затриманий працівниками міліції, доставлений в приміщення ТВМ-3 Шеченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, що розташований по                                вул. Баумана, 4 в м. Києві, де у нього був виявлений та вилучений згорток з фольги, що містив в собі дві пігулки світлого кольору, в яких  виявлено 0,242 г метамфетаміну, який є психотропною речовиною і його відсотковий вміст становить 30,7 %.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та, не оспорюючи фактичні обставини справи, суду показав , що  психотропну речовину до 31 грудня 2009 року він взагалі не вживав. Через мережу інтернет він познайомився з хлопцем на ім’я Петро, який повідомив, що може продати йому п’ять таблеток «екстазі» та вони домовились про зустріч. 25 грудня 2009 року в другій половині дня біля будинку 14 по вул. М.Залки в м. Києві він зустрівся з ОСОБА_5, у якого за 750 грн. придбав п’ять різнокольорових таблеток «екстазі», які заховав в кишеню своїх штанів та поїхав додому. 31 грудня 2009 року він вжив одну таблетку, йому це не сподобалось, тому він зберігав таблетки дома, але більше їх не вживав.

08 лютого 2010 року його знайомий на ім’я ОСОБА_3 запитав у нього, чи може він достати психотропні таблетки, на що він повідомив, що може йому продати декілька штук. В цей же день у вечірній час він зустрівся з ОСОБА_3 та продав йому дві таблетки за              250 грн. Інші дві таблетки у нього залишились в кишені штанів. Наступного дня він вийшов на вулицю, неподалік від будинку, де він проживає, його затримали працівники міліції, які в подальшому вилучили у нього дві таблетки «екстазі», про які він взагалі забув та які хотів викинути.

Підсудний ОСОБА_2 щиросердно покаявся у вчиненому злочині, просить суд врахувати, що він не має залежності від психотропних речовин, зробив для себе необхідні висновки та запевняє, що не вчинить новий злочин.

Обмежившись у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України показаннями підсудного, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів про вчинення злочинів, обставини яких не оспорюються , вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини, а також  у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.1  ст. 307 та ч.1 ст. 309 КК України.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів; фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного;  вік та дані, які характеризують особу  ОСОБА_2  

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, постійно працює, характеризується виключно з позитивної сторони як за місцем роботи, так і за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, проживає разом з батьком, який останнім часом постійно хворіє.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире  каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи  конкретний характер дій підсудного, те, що ніяких шкідливих наслідків не настало, а також приймаючи до уваги виключно позитивні дані про особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства, але під наглядом співробітників кримінально-виконавчої системи, а тому вважає можливим застосування  до призначеного підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, вимог ст. ст. 75, 76 КК України.  

Речові докази по справі необхідно знищити.

Стягненню з підсудного підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                        З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених            ст.ст. 307 ч.1, 309 ч. 1 КК України та призначити покарання:

-   за ст. 307 ч.1 КК України  у вигляді 4  ( чотирьох ) років позбавлення волі;

-   за ст. 309 ч.1 КК України у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі.

   На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_2   покарання у вигляді    4 ( чотири) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити   ОСОБА_2    від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2                  ( два) роки.

   Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого    такі обов’язки:

-   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-   повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання,  роботи.

    До набрання чинності вироку міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін – у вигляді   підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: психотропні речовини – піперазин та метамфетамін, які знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві – знищити ( а.с. 42 ).

Стягнути з ОСОБА_2   судові витрати, пов’язані з проведенням хімічних експертиз: № 343х від 10.03.2010 року в сумі 281 грн. 52 коп., № 361х від 10.03.2010 року в сумі 281 грн. 52 коп. ( а.с. 34, 40).

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом  15 діб з дня  його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

                                                      Суддя: