Справа № 574/536/21

Провадження 1-кп/574/127/2021

У Х В А Л А

03 вересня 2021 року                 м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі :       головуючого   судді   Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні №1202120450000456 від 26.06.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гвинтове, Буринського району Сумської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор – Бокатова С.К.

захисник – Рудейчук Я.В.

обвинувачений – ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

З Конотопської окружної прокуратури Сумської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання та вирішуючи питання, передбачені ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Буринському районному суду Сумської області, а обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 цього Кодексу, яка містить вичерпний перелік вимог, які до нього ставляться.

До суду не надійшла угода про визнання винуватості та сторони кримінального провадження не повідомляли про її досягнення.

Під час підготовчого судового засідання підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні належить призначити судовий розгляд та з цією метою вирішити питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Зокрема, оскільки від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло, а судом також не встановлено обставин, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає, що судовий розгляд належить проводити за участі прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника.

               У ході підготовчого судового засідання прокурор звернулася до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..

В клопотанні, посилаючись на положення ст.314 КПК України та наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, прокурор просила застосувати вказаний запобіжний захід до обвинуваченого, наголошуючи, що строк тримання під вартою останнього закінчується 04.09.2021 року, але справа не може бути розглянута до вказаного строку.

Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Рудейчук Я.В., які не заперечували в задоволенні клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.3 ст.314 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 

За положеннями ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою.

За змістом п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за який законом встановлено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Згідно до рішення цього ж Суду в справі «Мюррей проти Об`єднаного королівства» факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тобто вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що обвинувачений міг вчинити кримінальне правопорушення за викладених у клопотанні прокурора обставин.

При цьому, додані до клопотання матеріали та обвинувальний акт у кримінальному провадженні переконливо свідчать про наявність обґрунтованої підозри у чиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Судом встановлено, що у ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим суддею 08.07.2021 року застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 04.09.2021 року.

Кримінальне провадження надійшло до суду 30.08.2021 року і його судовий розгляд не може бути завершений до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обставин, які б свідчили про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого не встановлено.

Судом враховується, що ОСОБА_1 хоча і має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, однак він не працює, раніше судимий, сталих сімейних відносин не має, а тому має реальну можливість переховуватися від суду, тим самим перешкоджати повному та всебічному судовому розгляду кримінального провадження, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.  При цьому тримання особи під вартою може відбуватися лише на підставі відповідного рішення компетентного суду.

Суд констатує, що до теперішнього часу в суді не допитані потерпіла та свідки по кримінальному провадженню.

Суд вважає, що вірогідність впливу на них обвинуваченим з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи є досить сильною з врахуванням специфіки та обставин злочину, у вчиненні якого останній обвинувачується та особи самого обвинуваченого, який проявляє схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно нього на даному етапі судового розгляду є виправданим і таким, що відповідає кримінальному процесуальному закону та суспільним інтересам, а прокурором доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При цьому, з огляду на вимоги ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення злочину із застосуванням насильства, суд вважає за можливим не визначати заставу в кримінальному провадженні.

               Керуючись ст.ст.176-178,183,314,315,392 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Призначити відкрите судове засідання у кримінальному провадженні  №1202120450000456 від 26.06.2021 року,  яке відбудеться 18 жовтня 2021 року о 13-й годині  в приміщенні Буринського районного суду Сумської області,  з викликом учасників кримінального провадження: прокурора, потерпілої, обвинуваченого та захисника.

Клопотання прокурора про застування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 12 години 40 хвилин 01 листопада 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 – в той же самий строк з моменту вручення її копії.

       Головуючий