Справа № 347/1362/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року                                                                м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 231641 від 11.07.2021 року, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (А) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі викладений опис установлених обставин такого змісту:

«11.07.2021 року 22 год. 11 хв. в с. Шешори вул. Центральна водій керував т/з. вольцваген-гольф н/з PL. JRE 452 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на сп`яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою м. Косів провулок Шевченка 27 результат позитивний 0.360 ‰».

В судове засідання 06.09.2021 року ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (а.с. 12).

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши в сукупності всі докази, доходжу висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

В матеріалах справи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення наявні:

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

висновок Косівської ЦРЛ від 11.07.2021 року;

рапорт інспектора СРПП Косівського РВП ст. лейтенанта поліції В. Я. Романюка;

диск з відеофайлом з нагрудних камер працівників поліції.

Крім того, ОСОБА_1 , надав суду копію результату токсикологічного дослідження №1221. Також, на запити суду, 25.08.2021 року з КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» та з КНП «Косівська ЦРЛ» до суду надійшли результати токсикологічного дослідження №1221.

У п. 2.9 а) Правил дорожнього руху зазначено, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 14 Розділу 3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за текстом - Інструкція), якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Пунктами 1, 10, 11 Розділу 3 Інструкції передбачений перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища.

З огляду на наведені положення Інструкції, проведення огляду на стан сп`яніння є обов`язковим, а в разі відсутності технічної можливості для лабораторного дослідження, проводиться відбір біологічного середовища, яке в подальшому передається до іншого закладу охорони здоров`я, який має технічні можливості для проведення такого дослідження.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), які долучені до протоколу зазначається, що огляд ОСОБА_1 проводився в Косівській ЦРЛ за допомогою Алкофор 307, результат огляду 0,360 проміле.

Відповідно до висновку Косівської ЦРЛ від 11.07.2021 року, який наявний у матеріалах справи, ОСОБА_1 11.07.2021 року перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Однак, згідно з результатом токсикологічного дослідження №1221 від 13.07.2021 року, які надав ОСОБА_1 , у біологічному матеріалі – крові ОСОБА_1 не виявлено етанол.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом здійснювався письмовий запит, щодо результатів токсикологічного дослідження біоматеріалу ОСОБА_1 . Згідно відповіді на запит суду КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» та КНП «Косівська ЦРЛ», у біологічному матеріалі ОСОБА_1 – крові, відібраному11.07.2021 року, дослідженому 13.07.2021 року, не виявлено етанол. в концентрації (за методикою ГРХ) (а.с. 11, 16, 19).

Факт відбору у ОСОБА_1 біоматеріалу – крові зафіксований й на відеозаписі, який міститься на диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 6).

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак до протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, уповноваженою особою не було надано належних та допустимих доказів.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в законодавчих актах України, зокрема, в КПК України, в ст. 17 якого зазначається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться в абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 231641 від 11.07.2021 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

       Суддя                                                                                Ю. С. Кіцула