ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-4291/10/1770
13 вересня 2010 року 17год. 05хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: представники Якобчук П.О. і Герасімчук В.С.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 < Список > < в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >
до Відділ Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк"
про визнання постанови протиправною та нечинною з моменту прийняття , -
ВСТАНОВИВ :
Позивач –фізична особа ОСОБА_1 звернувся до відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»з адміністративним позовом про визнання нечинною та протиправною постанови державного виконавця ВДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2010 року за №19993 з моменту її прийняття.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець виніс оскаржувану постанову на підставі виконавчого напису нотаріуса, який не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»та ст. 89 Закону України «Про нотаріат», а саме: в тексті документу не зазначено найменування та адреса стягувача, невірно зазначено адресу позивача, не вказано строк, у який проводиться стягнення, відсутня дата набрання ним чинності та ін.
В зв’язку з цим вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем неправомірно, просить визнати її нечинною та протиправною.
Представники відповідача –державний виконавець ВДВС Рівненського міського управління юстиції Герасімчук Вікторія Сергіївна, заступник начальника цього ж відділу Якобчук Павло Олександрович проти позову заперечили. Рахують, що виконавчий напис нотаріуса відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження не було, просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений вчасно.
Заслухавши пояснення сторін, подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Так, 4 грудня 2009 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Стрільчуком М.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 5216, щодо звернення на користь АКІБ «УкрСиббанк»стягнення на майно боржника –ОСОБА_1 –двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Заява про відкриття виконавчого провадження разом з даним виконавчим написом, договором іпотеки, оригінали яких з матеріалами виконавчого провадження були надані в судовому засіданні представником відповідача (а.с.39 - 41), надійшли до відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції 08.12.2009 року. На підставі даних документів у відповідності до вимог ст.ст. 3, 18, 20, 24 3акону України «Про виконавче провадження» державний виконавець ВДВС Рівненського міського управління юстиції Герасімчук В.С. прийняла виконавчий напис нотаріуса до виконання та винесла постанову від 30.01.2010 року про відкриття виконавчого провадження №17042588 (а.с. 45).
Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 цього ж Закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи текст виконавчого напису нотаріуса (а.с. 42), суд прийшов до висновку про відсутність у ньому порушень вимог ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», на які посилається у позовній заяві та під час судового засідання позивач.
Так, у даному виконавчому документі нотаріусом зазначено, крім інших реквізитів, дата його вчинення –4 грудня 2009 року, найменування стягувача –Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», його місцезнаходження –м. Харків, пр. Московський, 60, ім’я боржника –ОСОБА_1. Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі не вказується дата набрання ним чинності, в зв’язку з чим цією датою, як пояснив представник відповідача, є дата його вчинення.
Що стосується того факту, як заявляє позивач, що в даному виконавчому написі невірно вказане місце його проживання –АДРЕСА_2, а не адреса: АДРЕСА_3, де він зареєстрований, то слід врахувати, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі має зазначатись місце проживання чи перебування боржника. В судовому засіданні сам позивач пояснював, що періодично перебуває в м. Рівне за зазначеною у виконавчому написі нотаріуса адресою, отримує всю кореспонденцію. Крім того, у цій квартирі він знаходився на момент складання державним виконавцем 19 серпня 2010 року акту опису та арешту майна (а.с. 49-50).
Посилання позивача на те, що державному виконавцю необхідно було відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з невідповідністю виконавчого напису вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат»суд до уваги не бере, адже це суперечить вимогами ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до п. 6 якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа саме вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а не будь-яким іншим Законам.
У разі невідповідності виконавчого напису нотаріуса вимогам Закону України «Про нотаріат», позивач має право оскаржити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність дій по винесенню спірної постанови.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити повністю, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України позивачу не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позивачу - ОСОБА_1 в задоволенні позову до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" про визнання постанови протиправною та нечинною з моменту прийняття відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Борискін С.А.
Постанова складена в повному обсязі 15.09.10р.