ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" лютого 2007 р.  об 12 год. 20 хвил. в  м. Харкові              Справа № АС-13/624-06

вх. № 15632/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін :

позивача - Рудь С. О., дов.

відповдіача - не явився

по справі за позовом  СТГО "Південна залізниця" , м. Х-в   

до  Рахункової палати України м. Київ  

про скасування рішення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця”, просить скасувати рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України № 38/5-СКК-64р. від 03.11.06 р. про відміну торгів на закупівлю  світлоіндикаторів, електроламп, світильників , проведених згідно оголошення №32045706, опублікованого в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 32(51) від 07.08.06р. як неправомірне, посилаючись на відсутність законодавчих підстав для прийняття даного рішення та вважає його втручанням в господарську  діяльность суб’єкта господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду, що забороняється  ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, у зв’язку з тим, що Рахункова палата України не відповідає за прийняті рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, посилаючись на Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України та довідку, згідно якої штатним розписом Рахункової палати України не передбачено створення такої Комісії.

Відповідач або його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається в порядку КАС України.

Як вказано в позові і це підтверджено наданими позивачем документами, підприємством у виконання приписів Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” були здійснені заходи по закупівлі товарів. Для цього 24.07.06 р. була розпочата процедура закупівлі світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення.

На засіданні тендерного комітету від 27.07.06 р. членами комітету були розглянуті, а головою комітету затверджена тендерна документація на закупівлю вищевказаних товарів шляхом відкритих торгів (протокол від 27.07.06 р. № 320).

Надані документи свідчать, що 14.09.06 р. відбулося закриття тендерних пропозицій по закупівлі зимового одягу, спецвзуття та матраців, а 28.08.06 р. пропозиції були оцінені та визначені переможці (протоколи № 397 та № 424).

Як наполягає позивача, і це випливає з наданих ним документів, протягом всього періоду проведення торгів до моменту визначення переможців від учасників торгів до організаторів торгів не надходили ні скарги, ні вимоги щодо роз’яснення змісту тендерної документації або її частини.

Крім того, позивач наполягає на тому, що при проведенні торгів жодна з тендерних пропозицій не відхилялася з підстав, які можуть бути визнані дискримінаційними. Але на адресу підприємства від Спеціальної контрольної комісії з питань держаних закупівель при Рахунковій палаті України від 27.09.06 р. про призупинення торгів до 16.10.06 р. у зв’язку з надходженням до комісії скарги ТОВ „Котедж” з вимогою про відміну торгів по придбанню світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення.

При цьому позивач вказує на те, що ТОВ „Котедж” участі в торгах не приймав та тендерну документацію не отримував.

21.11.2006р. позивачем було отримано оскаржене в даному провадженні рішення Комісії , якими скаргу ТОВ „Котедж” було задоволено, а торги на закупівлю  світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення відмінені.

Суд вважає необхідним відмітити, що Рахункова палата України відповідно до завдань, що встановлені п. 13 ч.1 ст. 6 Закону України „Про Рахункову палату”, здійснює функції, передбачені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. В ст. 3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі – Закон №1490) передбачено, що Рахункова палата України здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України "Про Рахункову палату", цим Законом та іншими законами України.

В ст. 3-3 цього Закону встановлено, що з метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель при Рахунковій палаті діє Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель, яка в межах наданої компетенції здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, затвердженого рішенням від 28.03.06 р., Комісію створено відповідно до ст. 3-3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Вона є колегіальним, постійно діючим міжвідомчим органом з питань державних закупівель. Комісія не є юридичною особою. До складу Комісії входять по одному представнику від Рахункової палати України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства України, три кандидатури за пропозицією профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, та три представники від Тендерної палати України.

Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, головою Комісії є представник Рахункової палати, який уповноважений підписувати рішення, висновки, протоколи засідання та інші документи, що приймаються Комісією. Рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, є обов'язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосується це рішення. Рішення Комісії можуть бути оскаржені у судовому порядку, відповідно до законодавства України (ст. 37-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”).

Суд зазначає, що оскаржене рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України  № 36/5-СКК-64р. від 03.11.06 р. прийнято нею як суб’єктом владних повноважень у відношенні Статутного територіально-галузевого  об'єднання „Південна залізниця”, є правовими актами індивідуальної дії, тому даний спір в розумінні ч. 1 ст. 17 КАС України є адміністративним та відповідно до ч. 6  Прикінцевих і перехідних положень КАС України вирішується господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду скарги ТОВ „Котедж” від 12.09.06 р. №12/09-5  Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України прийнято оскаржене в даному провадженні рішення, з якого вбачається, що під час розгляду скарги були виявлені порушення з боку позивача законодавства про закупівлю, які стали приводом для відміни торгів, пов’язані з тим, положення тендерних документацій стосовно того, що до участі у торгах запрошуються суб’єкти господарювання (резиденти або нерезиденти) – юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (організації, підприємства, об’єднання підприємств тощо) чи фізичні особи, які мають право ведення господарської діяльності щодо предмета закупівлі і які підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі, а також положення де зазначається, що тендерна пропозиція надається у письмовій формі і підписується офіційно уповноваженою посадовою особою учасника, завіряється мокрою печаткою (крім оригіналів та нотаріально посвідчених документів), є дискримінаційними положеннями, оскільки істотно обмежують участь у торгах фізичних осіб та суперечать ч. 5 ст. 21 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Крім того в рішенні записано, що положення тендерних документацій, якими вимагається інформація стосовно відомостей про обсяги найбільших замовлень та перелік основних клієнтів по профілю тендеру за останні три роки, на думку Комісії суперечить ч. 5 ст. 21 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, оскільки звужує коло потенційних учасників, які раніше не проводили постачання щодо предмету закупівлі, але мають достатній потенціал для виконання замовлення.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що при оформлені тендерних документацій Статутне територіально-галузеве об’єднання „Південна залізниця” керувалось виключно Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. До проведення торгів запрошувались не тільки юридичні особи, а і фізичні особи. Посилання в рішенні на нібито дискримінаційні правила, не відповідає дійсності, тому що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника. Підпис уповноваженої особи може бути засвідчений печаткою підприємства, якщо пропозиція подається юридичною особою або нотаріусом, якщо пропозиція подається фізичною особою.

Крім того, відомості про обсяги найбільших замовлень та перелік основних клієнтів по профілю тендера в обов'язковому порядку від учасників не вимагались. Відомості про наявність або відсутність у минулому учасника подібних замовлень мали значення інформативного характеру для з'ясування питання про досвід роботи певного учасника на товарному ринку і не враховувались при визначені переможців тендерів.

Вказані твердження позивача підтверджені наданими ним документами і не спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що ст. 21 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” встановлює єдині правила для оформлення тендерної документації, наявність яких є обов’язковою для публікації оголошення про здійснення закупівель і надається (надсилається) учаснику торгів. Даною нормою також надано право включення іншої інформації, яку замовник вважає необхідним включити до тендерної документації.

Позивач, користуючись наданим правом, включив до тендерних документацій положення (пп. 7 п. 6.1 розділу „Зміст тендерної пропозиції”), за допомогою яких з'ясовувалось питання про досвід роботи учасника на товарному ринку з метою отримання найбільш повної інформації стосовно здійснення господарської діяльності учасника, пов’язаної з виробництвом і продажем товарів, які є предметом закупівель за державні кошти. До того ж, відомості про здійснення учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів, ст. 15 Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” відносить до кваліфікаційних вимог учасника і замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Тому посилання відповідача, зокрема на абз. 7 п. 6.1 тендерних документацій про закупівлю світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення, як на дискримінаційні, не відповідає приписам Закону.

За правилами ч.5 ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, учасником процедури закупівлі є фізична особа, що проживає на території України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), які підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подала тендерну пропозицію. У п. 1.2. тендерних документацій містяться положення, що у торгах можуть брати участь суб’єкти господарювання (резиденти або нерезиденти) – юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (організації, підприємства, обтинання підприємств тощо) чи фізичні особи, які мають право ведення господарської діяльності щодо предмета закупівлі і підтвердили намір взяти участь у процедурі закупівлі. Таким чином, у положеннях зазначених пунктів практично відтворена ч.5 ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, тому вони не можуть розглядатися як дискримінаційні.

У п. 14.2 тендерних документацій вказується, що тендерна пропозиція надається у письмовій формі і підписується офіційно уповноваженою посадовою особою учасника, завіряється мокрою печаткою (крім оригіналів та нотаріально посвідчених документів). Дане положення відповідає ч. 1 ст. 24 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, якою зобов'язує учасника подавати тендерну пропозицію у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника. Достовірність підпису уповноваженої особи завіряється печаткою юридичної особи, яка подала пропозицію, або відповідно до ст. 34, ст. 36 Закону України "Про нотаріат" нотаріусом, яким надано повноваження засвідчувати достовірність підпису на документах фізичних осіб. Наявність „мокрої печатки” підприємства чи нотаріуса на пропозиції учасника має функцію засвідчення відповідність підпису особи, яку уповноважили та надає тендерній пропозиції статусу документа як юридичного факту.

Суд вважає необхідним відмітити, що поняття „дискримінації” є загально правовим терміном, який означає обмеження прав юридичної або фізичної особи у порівнянні з іншими юридичними або фізичними особами.

Оскільки зміст „дискримінації” юридичних або фізичних осіб окремо не визначений, то, застосовуючи аналогію закону, а саме ст. 31 ГК України, під цим слід розуміти  встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів або встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб'єктів господарювання або груп підприємців.

Як встановлено судом при дослідженні оскарженого рішення, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України не вказує в чому саме вбачається дискримінація заявника, чим позивач обмежив права фізичної особи, який не подавав пропозицій щодо товарів, які підлягали закупівлі за рахунок державних коштів.

Також Комісією не досліджувалися питання стосовно можливостей заявника щодо участі в тендерах на закупівлю всіх або окремих товарів. Таким чином висновки в цій частині, що покладені в основу прийнятого рішення, зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин і на припущенні про можливе порушення прав скаржника.

Також в оскарженому рішенні відображено, що Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України відносно положень п. 20 тендерних пропозицій - „Оцінка тендерної пропозиції учасників і порядок визначення переможця”, вважає, що замовник включив методику оцінки тендерних пропозицій учасників, до якої, окрім цінового критерію, включені наступні критерії: умови розрахунків; умови щодо якості продукції. На погляд Комісії вищезазначена методика оцінки не відповідає вимогам Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, оскільки тендерна документація не містить, як таку, методику розрахунку вищезазначених критеріїв для визначення  найкращої тендерної пропозиції та параметри, яким повинна відповідати тендерна документація учасника. Крім того, система нарахування балів тендерним комітетом без зазначення чіткої методики розрахунку є дискримінаційною, оскільки не забезпечує єдиного та прозорого підходу щодо визнання переможця торгів, а ґрунтується на суб'єктивній оцінці членів тендерного комітету.

На погляд комісії, присудження замовником „нуль” балів за критеріями є неправомірною, тому що у разі якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає встановленим вимогам тендерної документації, така тендерна пропозиція повинна бути відхилена у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Критерій оцінки „умови щодо якості продукції”, на думку комісії, суперечить вимогам ч. 1 ст. 27 Закону, відповідно до якої замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації.

З даними висновками позивач не погоджується, посилаючись на їх безпідставність, оскільки Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не містить вичерпного переліку критеріїв оцінки тендерних пропозицій і такі критерії як „умови розрахунків” та „умови щодо якості продукції” не суперечать законодавчим вимогам, а навпаки є необхідними для найбільш ефективного використання державних коштів.

Твердження відповідача про те, що критерій оцінки „умови щодо якості продукції” суперечать вимогам ч. 1 ст. 27 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, відповідно до якої замовник відхиляє пропозицію учасника якщо вона не відповідає вимогам тендерної документації, є безпідставними, оскільки пропозиції, які отримують навіть найменший бал „нуль” за цим критерієм, відповідають вимогам тендерної документації і не були відхилені.

Крім того, позивач наполягає на тому, що ТОВ „Котедж” не подавав тендерну пропозицію, не здійснював тендерного забезпечення, участі у торгах не приймав та тендерну документацію не отримував.

Тендерна документація складається відповідно до ст. 21 зазначеного Закону. Цією статтею передбачається, зокрема, тендерна документація повинна містити зазначення основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю; перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції; методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо.

Суд вважає необхідним відмітити, що Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” не надає методик розрахунків ціни, не встановлює правил визначення критеріїв оцінки тендерної пропозиції. Даним Законом замовнику надано право самостійно приймати рішення щодо методик розрахунків ціни та критеріїв оцінки тендерної пропозиції. Рішенням тендерного комітету від 14.07.06 р. № 300 затверджено однакову методику розрахунків цін та встановлені єдині для всіх учасників критерії оцінки тендерних пропозицій, які відповідають звичаям ділового обороту у подібних відносинах, є зрозумілими і прозорими, що підтверджується 10 тендерними пропозиціями отриманими від учасників про закупівлю світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення.

Із наданих позивачем документів встановлено, що згідно оголошення № 32045706, опублікованого в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 32(51) від 07.08.06 р., подані учасниками пропозиції вносились до реєстру тендерних пропозицій (ксерокопії документів знаходяться у матеріалах справи). Жодної тендерної пропозиції не було відхилено. Тендерні пропозиції всіх учасників прийняли участь і були оцінені. Це підтверджується Протоколами тендерного комітету  від 14.09.06 р. № 397 та № 424 щодо закупівлі світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення.

Учасникам була надана (надіслана) ідентична тендерна документація, із зазначенням основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю, інформації про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції (кількість, асортимент, якість товару); методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням умов розрахунку, перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції.  

Слід зазначити, що учасники особисто приймали участь у засіданнях тендерного комітету замовника при розкритті тендерних пропозицій та засвідчували своїм підписом відсутність зауважень і претензій до проведення процедури торгів (Протоколи тендерного комітету від 14.09.06 р. № 397 та № 424 ).

Як вбачається з наданих документів, однаковий підхід до всіх учасників тендеру забезпечувався однаковими кваліфікаційними вимогами, яким повинні відповідати учасники, однаковою методикою розрахунків ціни, однаковими правилами критеріїв оцінки тендерної пропозиції, зазначенням єдиного строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, зазначенням місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій. Усім учасникам надавалась інформація із зазначення прізвища, посади та адреси працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок та надавати інформацію щодо закупівлі зимового одягу, спецвзуття та матраців.

Із наданих суду документів не вбачається, що тендерна документація містить положення, які можуть бути розцінені як надання переваг чи включення обмежень по відношенню до окремих її учасників. Тому, висновки Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України в цій частині є безпідставними.

Крім того слід відмітити, що відповідно до ст. 36 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” оскаржити дії замовника має право будь-який учасник у разі невизнання або оспорювання його прав і свобод у сфері закупівель або інша особа чиї інтереси зачипають рішення, дії чи бездіяльність замовника. Скарга, відповідно до ст. 37 цього Закону, подається до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерної палати України або до замовника та Тендерної палати України. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті за результатами розгляду скарги з урахуванням висновку Тендерної палати України має прийняти рішення про повне або часткове задоволення скарги або рішення про незадоволення скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” тендерною пропозицією визнається пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та подається учасником замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно порядку подання тендерних пропозицій (ст. 24 Закону) тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерних документах. Тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Котедж" не приймало участь у торгах, оголошених позивачем, не подавало тендерної (тендерних) пропозиція, не здійснювалось тендерного забезпечення. Тендерна документація йому не надсилалась. Суд зазначає, що особа, яка не була учасником торгів, не має підстав стверджувати про порушення його прав при проведенні торгів.

При прийняті оскаржених Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України залишила поза увагою дане питання, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 36 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Крім того, за правилами ч. 5 ст. 37 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” рішення повинно виноситись з урахуванням висновку Тендерної палати України, але в оскарженому рішенні Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України відсутні дані про наявність  таких висновків. Таким чином, оскаржене рішення прийнято всупереч встановленому законодавством порядку.  

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” підставою для відміни торгів можуть бути обставини, які підтверджують, що на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником у тендерній документації; що було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог ст. 27 цього Закону; що замовник порушив вимоги цього Закону щодо оприлюднення інформації; що в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції. Торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до відповідного лота.

Однак відповідач не наводить жодного доказу про наявність фактів, з якими закон пов'язує відміну торгів.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Проте відповідач не виконав приписи наведеної норми і не довів правомірність прийнятих ним рішень. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Керуючись статтями   7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Скасувати рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України № 38/5-СКК-64р. від  03.11.06 р. про відміну торгів на закупівлю світлоіндикаторів, лапм розжарювання, ламп газорозрядних та світильників зовнішнього освітлення, проведених згідно оголошення № 32045706, опублікованого в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України № 32(51) від 07.08.06 р.

Стягнути з державного бюджету на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця” з,40 грн. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 07.02.07р. о 14 год 00 хвил.

Суддя                                                                                            Водолажська Н.С.