Справа № 675/1064/21

Провадження № 2/675/523/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2021 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С.Л., за участю секретаря - Гук-Миронюк Ю.Г., прокурора - Шудри Ю.В., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом, поданим в інтересах Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в сумі 22070, 75 грн., завданої ним навколишньому природному середовищу незаконної порубкою дерев.

Позов обґрунтований тим, що відповідач 27.01.2021 року у період часу з 16 години по 18 годину, перебуваючи у лісництві КП «Кунів» (КП «Лісомисливське господарство») Плужненської сільської ради незаконно зрізав дерево породи «сосна», діаметром 74х64 см, яке розкрижував на частини з метою подальшої реалізації. В зв`язку із вказаними обставинами 28.01.2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України. В ході досудового розслідування було проведено судову інженерно-екологічну експертизу, висновком якої встановлено, що сума шкоди, нанесеної незаконним діями ОСОБА_1 , становить 22070, 75 грн.

Постановою від 28.04.2021 року провадження у вказаному кримінальному провадженні закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Водночас, постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області №241/05 від 10.06.2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст.65 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 544 грн.

ОСОБА_1 в добровільному порядку завдану ним шкоду навколишньому природному середовищу в добровільному порядку не відшкодував, а тому заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах позивачів просить стягнути з відповідача 22070, 75 грн.

Ухвалою судді від 15.07.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати у спрощеному позовному провадженні.

Прокурор Шепетівської окружної прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Вказала, що вина ОСОБА_1 у нанесенні шкоди навколишньому природному середовищу в наслідок незаконної порубки дерева в сумі 22070, 75 грн. повністю доводиться доказами, долученими до позову, а тому просила його задовольнити.

Відповідач до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав в повному обсязі. В судовому засіданні, після роз`яснення судом наслідків визнання позову, підтримав подану ним заяву.

Представники позивачів, повідомлені належним чином про дату, час, місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, в матеріалах справи наявні їх письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Крім того, представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області своєю заявою позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд, заслухавши прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області про накладення адміністративного стягнення №241/05 від 10.06.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 544 грн. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 27.01.2021 року в лісовому масиві у кварталі 2 виділу №18 на території КП «Кунів» Плужненської сільської ради здійснив незаконну порубку одного дерева породи «сосна», діаметром 74х64 см, чим завдав шкоди на суму 22070, 75 грн.

Вказаний розмір шкоди, завданої незаконними діями відповідача, встановлено висновком експерта №511/21-22 від 28.04.2021 року за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12021240150000006, відомості про яке внесено 28.01.2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.246 КК України.

Слід зазначити, що кримінальне провадження №12021240150000006 постановою слідчого СВ Ізяславського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 28.04.2021 року щодо ОСОБА_1 було закрито в зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, тобто діяння, вчинене ОСОБА_1 , не є кримінальним правопорушенням через відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони - істотної шкоди. Однак, дана постанова була направлена до уповноважених органів для вирішення питання про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.65 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно з ч.2 ст.24 вказаного Кодексу збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст.107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що відповідач винен у незаконній порубці одного дерева породи «сосна» в лісовому масиві у кварталі 2 виділу №18 на території КП «Кунів» (КП «Лісомисливське господарство») Плужненської сільської ради, чим завдав шкоду на суму 22070, 75 грн.

Відповідач визнав зазначені обставини.

Відповідно до ст.13 Конституції України, ст.324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно із п.ї ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Статтею 47 вказаного Закону передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення.

Тобто, завдана відповідачем шкода має бути стягнута на рахунок позивача Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, так як саме на її території відповідачем незаконно вирублено дерево.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, Хмельницькій обласній прокуратурі належить повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50% слід стягнути з відповідача на користь останньої.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , на користь Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (рах.№ НОМЕР_2 , код бюджетної класифікації доходу - 24062100, код ЄДРПОУ 37971775, МФО 820172, банк: ДКС України в м.Києві) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, в сумі 22070 (двадцять дві тисячі сімдесят) грн. 75 (сімдесят п`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. (рах.№UA188201720343120002000002814, код ЄДРПОУ 02911102, МФО 820172, банк: ДКС України в м.Києві).

Повернути з державного бюджету Хмельницькій обласній прокуратурі 50% сплаченого нею судового збору (платіжне доручення №1241 від 24.06.201 року, платіж проведений 25.06.2021 року) що становить 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури (місце знаходження: Хмельницька область, м.Шепетівка, вул.Сергія Оврашка, 43) в інтересах позивачів:

-Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, місце знаходження: м.Хмельницький, вул.І.Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514;

-Плужненська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, місце знаходження: Хмельницька область, Шепетівський (Ізяславський) район, с.Плужне, вул.Бортника, 7, код ЄДРПОУ 04406745;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.09.2021 року.

Суддя С.Л. Трасковський