АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Колегія   суддів   судової   палати   у  кримінальних  справах

апеляційного   суду   Тернопільської   області   в   складі:

головуючого:                 Декайла П.В.

суддів:                     Вавріва І.З., Кунця І.М.

прокурора                     Гузіка Й.М.

захисників                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого                     ОСОБА_3

осіб, що звільнені від

кримінальної відповідальності         ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 08 вересня 2010 року кримінальну справу за апеляційною скаргою старшого помічника прокурора Зборівського району Тернопільської області на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 13 липня 2010 року, якою кримінальну справу про обвинувачення                      ОСОБА_5 закрито на підставі акту амністії, а також апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від                             13 липня 2010 року, якими кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закрито на підставі акту амністії, —  

в с т а н о в и л а:

    Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від                            13 липня 2010 року задоволено подання старшого слідчого прокуратури Волинської області про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 на підставі акту амністії та кримінальну справу відносно ОСОБА_5                                            закрито та звільнено його від кримінальної відповідальності, передбаченої                          ст.ст.162 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України на підставі п. п. “в”, “є” ч.1 ст.1, ст.ст.6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.

    Іншою постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від                            13 липня 2010 року задоволено подання старшого слідчого прокуратури Волинської області про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі акту амністії та кримінальну справу відносно ОСОБА_4                                            закрито та звільнено його від кримінальної відповідальності, передбаченої                          ст.ст.122 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України на підставі  п. “в” ч.1 ст.1, ст.ст.6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року.

__________________________________________________________________________

Справа № 11-226                                   Головуючий у першій інстанції: Кучер І.Б.

Категорія:                                    Доповідач: Ваврів І.З.

    В апеляціях:

-     старший помічник прокурора Зборівського району Тернопільської області, яка приймала участь в розгляді справи судом першої інстанції просить постанову Зборівського районного суду  від 13 липня 2010 року про звільнення ОСОБА_5  від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.ст.162 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України на підставі п. п. “в”, “є” ч.1 ст.1, ст.ст.6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року скасувати та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності  у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України та справу провадженням закрити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_5, є злочинами невеликої тяжкості, які були вчинені ним 28 листопада 2006 року і тому він повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, так як з дня вчинення ним вказаних злочинів минуло три роки;

-     потерпілий ОСОБА_3 просить постанови Зборівського районного суду від 13 липня 2010 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу про обвинувачення                ОСОБА_4 за ст.ст.122 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України та ОСОБА_5 за                        ст.ст.162 ч.1, 125 ч.1, 2 КК України повернути прокуророві для проведення додаткового розслідування. Вважає, що Зборівський районний суд розглянув справу формально, не дослідивши всіх матеріалів справи, оскільки дії обвинувачених кваліфіковані неправильно, а суд першої інстанції при попередньому розгляді справи не з'ясував питання про те чи немає підстав для кваліфікації їх дій за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення їм обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено. Наводячи доводи щодо неповноти досудового слідства, вказує, що оскаржувані ним постанови Зборівського районного суду відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідають обставинам справи, а викладені у них висновки базуються на неповно з'ясованих обставинах справи і не відповідають вимогам закону. Також, як підставу для повернення справи на додаткове розслідування зазначає про порушення його права як потерпілого на захист, що полягало в обмеженому ознайомленні його з матеріалами справи.

    Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; міркування прокурора, який апеляцію прокурора, що приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції підтримав частково і з мотивів допущення судом порушень вимог кримінально-процесуального законодавства під час розгляду справи, просить постанови суду Зборівського районного суду від 13 липня 2010 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; потерпілого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які навівши доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі просять постанови Зборівського районного суду  від 13 липня 2010 року про звільнення ОСОБА_4 та       ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_2, які вважають, що необхідно   відмовити в задовленні апеляції потерпілого ОСОБА_3, скасувати постанову суду першої інстанції відносно ОСОБА_5 та постановлення рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності у відповідності до ст.49 КК України  в зв'язку із закінченням строків строків давності; перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного

    Відповідно до ст.367 КПК України однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону, тобто — такі порушення цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.  

      Як визначено постановою Пленум Верховного Суду України від                                    30 травня 2008 року № 6 "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції" передбачений главою 23 Кримінально-процесуального кодексу України  попередній розгляд справи є важливою самостійною стадією кримінального процесу, в якій суддя зобов'язаний у строки, визначені в статті 241 КПК України, на підставі ретельного вивчення матеріалів справи перевірити, чи достатньо підстав для призначення справи до судового розгляду.

    Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції призначив справу до судового розгляду, не виконавши вимоги ст.237 КПК України, яка регламентує порядок проведення попереднього розгляду, а також постанови Пленум Верховного Суду України від  30 травня 2008 року № 6 "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції" і, таким чином, ігнорував проведення даної стадії кримінального процесу.

    Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_3 заявив клопотання про направлення справи для провадження додаткового слідства.

    У відповідності до вимог ст.273 КПК України постанови суду про направлення справи для провадження додаткового розслідування виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа.

    Як слідує з протоколу судового засідання, суд першої інстанції, заслухавши, обговоривши та долучивши до матеріалів справи вищевказане клопотання потерпілого про направлення справи на додаткове розслідування цих вимог закону не дотримався і фактично залишив його не розглянутим.

    Колегія суддів вважає, що вищенаведені порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, допущені судом першої інстанції під час підготовки справи до судового розгляду та безпосередньо розгляду справи, є істотними, а тому постанови Зборівського районного суду від 13 липня 2010 року відносно                            ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід скасувати та повернути матеріали справи на новий судовий розгляд.

    На підставі наведеного, керуючись ст. 362, 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, —

    у х в а л и л а  :

    Апеляцію старшого помічника прокурора Зборівського району Тернопільської області та потерпілого ОСОБА_3— задовольнити частково.

    Постанову Зборівського районного суду від  13 липня 2010 року про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі п. “в” ч.1 ст.1, ст.ст.6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року та постанову Зборівського районного суду від                                      13 липня 2010 року про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 на підставі п. п. “в”, “є” ч.1 ст.1, ст.ст.6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року — скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Зборівський районний суд в іншому складі суду.

Головуючий                   —       підпис

Судді                           —     два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Тернопільської області                                         І.З.Ваврів