В И Р О К

Іменем          України

13 травня 2010 року                                                                                м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області –

під головуванням судді                                   Незнамової І.М.      

з участю : секретаря                                        Нафєєвої Н.В.

прокурора                                                         Поліщука О.В.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кузнецовську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кузнецовську Рівненської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 12 жовтня 2005 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 60 годин громадських робіт, на підставі ст. 89 КК України судимість погашена, проживаючого в АДРЕСА_1,

          за ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

14 вересня 2009 року приблизно о 09 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні квартири АДРЕСА_2, умисно, таємно викрав у ОСОБА_2, який спав, мобільний телефон марки “Nokia-1650” вартістю з урахуванням зносу 455 грн. 25 коп., спричинивши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що дійсно 13.09.2009 року він разом зі знайомими розпивав спиртні напої в квартирі АДРЕСА_2. Пізніше до них також приєднався ОСОБА_2 У  вказаній квартирі вони залишилися ночувати. 14.09.2009 року близько 09 год. він прокинувся і побачив ОСОБА_2, який спав і в нього на ремні був прикріплений мобільний телефон. Так як ОСОБА_2 спав, він скористався вказаними обставинами, забрав у останнього мобільний телефон марки “Nokia-1650” та пішов з квартири.

ОСОБА_1 вказав, що викрадений мобільний телефон марки “Nokia-1650” передав для продажу ОСОБА_3 та повідомив останнього, що телефон його особистий. Вказаний телефон ОСОБА_3 продав за 100 грн. ОСОБА_4

Підсудний також зауважив, що ОСОБА_2 претензій до нього матеріального чи морального характеру немає.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак подав заяву до суду в якій просить справу розглянути у його відсутності та зазначив, що претензій ні матеріального, ні морального характеру до підсудного немає.

Підсудний просить суд обмежити обсяг дослідження доказів по справі, а саме:  просить не досліджувати докази по доказуванню події злочину, винуватості підсудного та розміру завданої шкоди, оскільки  вину свою у вчиненні злочину визнає повністю,  визнає  час, місце та спосіб  вчинення злочину. ОСОБА_1 просить суд дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують особу підсудного, пом’якшують покарання.

ОСОБА_1 наголосив, що він розуміє, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

       В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_1 як в ході досудового слідства, так і під час судового розгляду справи свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, дав змістовні, повні та об’єктивні показання, за таких  обставин суд вважає, що  визнання підсудним фактичних обставин справи є добровільним та істинним, а сам підсудний проінформований  про відсутність, в подальшому, в нього права оспорювання цих фактичних обставин  в апеляційному порядку.

       Оскільки сторони  вважають, що фактичні обставини справи  доведені  наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.

В судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2009 року приблизно о 09 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні квартири АДРЕСА_2, умисно, таємно викрав у ОСОБА_2, який спав, мобільний телефон марки “Nokia-1650” вартістю з урахуванням зносу 455 грн. 25 коп., спричинивши потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

За таких обставин суд вважає, що органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та  обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

            Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

    Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Однак враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, вчинив злочин середньої тяжкості, непрацевлаштований, неодружений, під час судового слідства не з’являвся на виклики суду, був оголошений в розшук, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і рахує за доцільне призначити підсудному покарання у вигляді арешту.

           Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді арешту строком на три місяці.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 травня 2010 року.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення. Апеляція подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

            Головуючий