В И Р О К

Іменем                 України

29 червня 2010 року                                                                      м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд  Рівненської області -

під головуванням судді                                Незнамової І.М.

з участю : секретаря                                     Нафєєвої Н.В.

прокурора                                                      Брящея Р.І.

потерпілої                                 ОСОБА_1

представника потерпілої                         ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кукильники Галицького району Івано – Франківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого у приватного підприємця, раніше судимого 30 липня 2009 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі із встановленням випробування, іспитовий строк три роки, проживаючого в АДРЕСА_1,

-   за ч.2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

26 лютого 2010 року ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в кімнаті АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин, умисно схопив за волосся неповнолітню ОСОБА_1 та вдарив 2-3 рази головою об шафу, а після того, як ОСОБА_1 присіла, наніс їй ще 2-3 удари ногами по різним частинам тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки голови, які згідно висновку експерта № 106-Е/69 від 25 березня 2010 року, за результатами проведення судово – медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень  з короткочасним розладом здоров’я.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що він проживає в цивільному шлюбі із ОСОБА_4, яка є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_1 26 лютого 2010 року приблизно о 15 год. 30 хв. він перебував у стані алкогольного сп’яніння в квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 В цей час до квартири прийшла ОСОБА_1 та між останньою та ОСОБА_4 виникла суперечка. ОСОБА_3 також вказав, що він зробив зауваження ОСОБА_1 стосовно негативної поведінки по відношенню до матері, однак та почала грубити і йому. Після чого він вдарив ОСОБА_1 декілька разів головою об шафу, а як потерпіла присіла вдарив ще декілька разів ногами по різним частинам тіла. ОСОБА_3 також вказав, що ні потерпіла, ні її мати до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру не мають.

В судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 в присутності представника ОСОБА_2 пояснила, що дійсно 26 лютого 2010 року приблизно о 15 год. 30 хв. вона прийшла до квартири за місцем проживання. В квартирі перебував ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_4 Після чого між нею та матір’ю виникла сварка, до якої втрутився ОСОБА_3 та вдарив її 2-3 рази головою об шафу і після того як вона присіла ще вдарив її 2-3 рази ногами по різним частинам тіла. Потерпіла вказала, що претензій до підсудного ні морального, ні матеріального характеру немає та просить не позбавляти ОСОБА_3 волі.

       Підсудний просить суд обмежити обсяг дослідження доказів по справі, а саме:  просить не досліджувати докази  по доказуванню події злочину, винуватості підсудного та розміру завданої шкоди, оскільки вину свою у вчиненні злочину визнає повністю,  визнає час, місце та спосіб вчинення злочину. ОСОБА_3 просить суд  дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують особу підсудного, пом’якшують та обтяжують покарання.

       ОСОБА_3 наголосив, що він розуміє, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

       В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_3 під час судового розгляду справи свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, дав змістовні, повні та об’єктивні показання, за таких обставин суд вважає, що  визнання підсудним фактичних обставин справи є добровільним та істинним, а сам підсудний проінформований про відсутність, в подальшому у нього права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

       Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.

    В судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 2010 року ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в кімнаті АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних відносин, умисно схопив за волосся неповнолітню ОСОБА_1 та вдарив 2-3 рази головою об шафу, а після того, як ОСОБА_1 присіла, наніс їй ще 2-3 удари ногами по різним частинам тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани потиличної ділянки голови, які згідно висновку експерта № 106-Е/69 від 25 березня 2010 року, за результатами проведення судово – медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.  

За таких обставин суд вважає, що органами досудового слідства вірно кваліфіковані дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

30 липня 2009 року ОСОБА_3 засуджений Кузнецовський міським судом Рівненської області за ч. 2 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового терміну на три роки. Характеристика з кримінально – виконавчої інспекції, де здійснюється виконання даного вироку щодо ОСОБА_3 є позитивною.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 щиро кається, вчинив злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, працевлаштований, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, ненастання тяжких наслідків, відсутність будь – яких претензій потерпілої, суд рахує, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства і є підстави застосувати альтернативне покарання у виді штрафу в межах санкції статті за якою кваліфіковані його дій.

Застосовуючи до ОСОБА_3 покарання у виді штрафу як основного, відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, а тому вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області щодо ОСОБА_3 від 30 липня 2009 року підлягає самостійному виконанню.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 3 статті 72 КК України, вирок Кузнецовського міського суду Рівненської області щодо ОСОБА_3 від 30 липня 2009 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно засудженого ОСОБА_3 залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Апеляція подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий