264/7316/20

1-кп/264/250/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2021 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого - судді Мушкета О.О.,

за участю секретаря –  – Єрьоміної А.В.,

з участю прокурорів -  Попудько Г.А., Кассай А.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Маріуполі об`єднане кримінальне провадження (номер справи 264/7316/20, номер провадження 1-кп/264/250/2021) по обвинуваченню  :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, який зареєстрований та проживає за адресою:  АДРЕСА_1 ,  раніше судимого:

07.11.2011 року Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 146 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.06.2013 року звільнений умовно достроково на підставі ухвали Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24.05.2013 року на невідбутий строк 1 рік, 4 місяці 24 дні;

05.05.2014 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст.185, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

01.03.2016 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст.190, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

10.10.2016 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 16.05.2018 року на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 08.05.2018 року на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 8 днів;

09.04.2019 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст.190, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

20.05.2019 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнився 28.07.2020 року по відбуттю строку покарання;

за  ч. 2 ст. 186 КК України, -          

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що 24.09.2020 року, о 20 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , яке виразилось у штовханні її за плечі, внаслідок чого потерпіла лягла на диван, після чого схопивши її руки затиснув їх своїми колінами, тим самим подавив її волю до опору та чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді синця по зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, синця по внутрішній поверхні правого плеча у середній третині, синець проекції четвертої п`ясної кістки збоку тильної поверхні правої кисті, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього зняв з шиї потерпілої ОСОБА_2 золотий ланцюжок вагою 4,09 г. вартістю 880 грн. за 1 грам, загальною вартістю 3599 грн. 20 коп., який поклав до коробки з сірниками, яку помістив до кишені своїх брюк, тим самим відкрито викрав майно останньої на зазначену суму, після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись вищевказаним майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 3599 гривень 20 коп.

Крім цього, 07.10.2020 року, в період часу з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, знаходячись біля входу до кафе «Полісся», яке розташоване по вул. Покришкіна, буд. 20 в Кальміуському районі м. Маріуполя, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшовши до раніше йому знайомої ОСОБА_3 та шляхом ривку з руки останньої відкрито викрав майно потерпілої, а саме: мобільний телефон марки «Lenovo S860», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору вартістю 1126 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора стільникового зв`язку «Київстар», яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої, після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальний збиток на зазначену суму.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання на розгляд кримінального провадження не з`явились, подали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності. Потерпіла ОСОБА_2 у своїй заяві зазначила про суворе покарання обвинуваченого. Потерпіла ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, на суворій мірі покарання не наполягала.

Суд у порядку ст. 325 КПК України вирішив провести судовий розгляд у відсутності потерпілих, проти чого інші учасники судового провадження не заперечили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечив, пояснив,  що щиро кається у вчинених злочинах і дав показання, що повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку. Просив суд суворо його не карати та зобов`язався в подальшому подібного не вчиняти.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою усіх учасників кримінального провадження у відповідності до  ч. 3 ст. 349  КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186 КК України в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої,  вчиненому повторно, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає  щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину.

Також, призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Суд враховує особу обвинуваченого, а саме, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, на шлях виправлення не став, має зареєстроване постійне місце проживання, ніде не  працює та немає постійного джерела прибутку, по місцю проживання характеризується негативно, на обліку у спеціалізованих медичних установах не перебуває. Намагався уникнути відповідальності, за що був оголошений у розшук.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням думки сторони публічного обвинувачення, думки потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченого, думки іншої потерпілої, яка будь-яких претензій до обвинуваченого немає, обставин, які пом`якшують та обтяжують  покарання обвинуваченого, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд,  реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Натомість судом не встановлено обставин, які  свідчили б про можливість  виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Заходи забезпечення по даному кримінальному провадженні – не застосовувались.

Щодо процесуальних витрат, понесених за проведення судово-товарознавчої експертизи, суд вважає, що вказані у обвинувальному акті витрати повинні бути стягнуті відповідно до вимог  ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дати винесення вироку, тобто з 08 вересня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Балансовий рахунок: «Надходження до загального фонду державного бюджету», Код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», Призначення платежу: за висновок експерта № 1/20-733 від 23.10.2020 року, ) витрати, пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи у розмірі 653,80 грн.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Lenovo S860», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в корпусі чорного кольору – вважати повернутим потерпілій ОСОБА_3 ; хрестик, вироблений з медичного сплаву золотого кольору, з виробленим на ньому візерунком у вигляді розп`ятого Христа – вважати повернутим потерпілій ОСОБА_2 ; DVD-R диск, який містить матеріали відеозапису, отриманого від ломбарду ПТ «Донкредит» та договір про надання фінансового кредиту від 07.10.2020 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до  Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом  тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

       Суддя :                                                        Мушкет О. О.