Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/376/21

Провадження №2/377/255/21

09 вересня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гуміної В.М., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

У С Т А Н О В И В :

29 червня 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 19-21, 26 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 червня 2021 року в розмірі 25 709 гривень 95 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 року відповідно до п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції від 10.04.2014 року, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, як теплопостачальна організація, є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії № 1515 (№ 500119), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі рішення від 18.10.2010 року та переоформленої рішенням від 03.11.2015 року №2700. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачем здійснюються на підставі договору, який був розроблений відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 21 Закону України № 1875-IV на основі типового договору на комунальні послуги. Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_1 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, такі послуги вказаній квартирі надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідач від зазначених послуг не відмовлялася, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилала. 02.11.2015 року між ОСОБА_1 та позивачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №646. За предметом цього договору виконавець ( позивач) зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором. За умовами вказаного договору ( п.9 Розділу «Оплата спожитих послуг») розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим та за пунктом 1 Розділу «Споживач зобов`язаний» договору №646 - оплачувати послуги в установлений договором строк. Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, пункту 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №646 від 02.11.2015 року відповідач повинна виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. З аналізу платежів за надані за адресою: АДРЕСА_1 , послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання вбачається, що до листопада 2014 року заборгованості не було. З листопада 2014 року у зв`язку з неповнотою і нерегулярністю виконання споживачем обов`язку по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.06.2021 року склала 25 709,95 гривень. Дана обставина є свідченням неналежного виконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання. Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України і становить три роки. Період від початку накопичення заборгованості до даного звернення до суду становить 6 років 4 місяці. Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням дій, які свідчать про визнання боргу. Такими діями є оплата суми більшої, ніж пред`явлена вимога в окремому розрахунковому періоді («місяць»), а також оплата в періоди коли послуги не надавалися, нарахування не проводилося і поточні платіжні вимоги не пред`являлися. З аналізу платежів за період з листопада 2014 року по травень 2021 року включно, вбачається, що в листопаді, грудні 2015 року, в січні, лютому, березні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 року, в січні, лютому, березні, травні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року, в січні, лютому, березні, квітні, червні 2018 року, в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 року, в січні, лютому, липні, вересні 2020 року споживачем робилися платежі, які або перевищували щомісячне нарахування вартості послуг або здійснювалися в періоди міжсезонної відсутності послуг. Позивач виконує зобов`язання у повному обсязі та належним чином. Відповідачем зобов`язання порушуються, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг.

Ухвалою судді від 15 липня 2021 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, та призначено судове засідання на 26 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року судовий розгляд справи було відкладено на 09 вересня 2021 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від директора КП «УЖКГ», в якому він просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином відповідно до вимог ст. ст. 128-130 ЦПК України, шляхом направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою повернуто до суду з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов відповідач до суду не направила. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не надала. Клопотання про відкладення розгляду справи не подала. Заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надійшла.

За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 09 вересня 2021 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області 31 березня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №1436, ОСОБА_1 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано ВП « Бюро технічної інвентаризації» КП «Агентство з розвитку бізнесу в м. Славутич» в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 05 квітня 2007 року (а. с. 6).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 квітня 2007 року №14155292, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ( частка власності 1/1) ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу, №1436 від 30.03.2007 року ( а.с.7).

Зазначені обставини підтверджуються також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.06.2021 року № 262668073 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання з особовим рахунком № НОМЕР_1 .

За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014 року, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014 року, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 28-29).

Відповідно до п. 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради 20.08.2020 року № 1942-71-VІІ, підприємство створене з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (а.с. 19-24).

Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ №500119, виданої 01.12.2010 року Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 року №2700, переоформлена на безстрокову ( а. с. 16-18).

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина 1).

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як зазначено у пункті 7 статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, який набрав чинності, та введений в дію з 01.05.2019 року, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За змістом частини 1 статті 13 Закону № 2189-VІІІ, договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 2189-VІІІ договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

02 листопада 2015 року між ОСОБА_1 , відповідачем, та КП « УЖКГ», позивачем, було укладеного договір № 646 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, пунктом 1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором ( а. с. 9-10).

Відповідно до п.п.1 п.17 договору №646 споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Згідно з п. 9 вказаного договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 31 вказаного договору передбачено, що цей договір укладається на 1 рік та набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або про необхідність перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач від зазначених послуг не відмовлялася, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилала.

Послуги із забезпечення тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою місця проживання відповідача надавалися КП «УЖКГ», позивачем у справі, згідно з Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та відповідно до умов укладеного договору № 646 від 02.11.2015 року.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За змістом частини 1 статті 14 вказаного Закону, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП № 432 від 23.04.2014 року, № 146 від 17.10.2014 року, № 650 від 03.03.2015 року, № 1171 від 31.03.2015 року, № 1025 від 09.06.2016 року (постанова про внесення змін № 1101 від 09.06.2016 року) (а.с. 38-45), а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017 року та № 739 від 08.12.2017 року (а. с. 30-45).

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-ІV на споживача покладено, зокрема, обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок сплачувати надані житлово - комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами покладено на споживача і пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, а також пунктом 17 договору №646, укладеного 02.11.2015 року між ОСОБА_1 та КП «УЖКГ».

Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з цього, відповідач повинна виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у пункті 9 договору № 646 від 02.11.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та КП «УЖКГ».

Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_1 від 10 червня 2021 року заборгованість за житлово-комунальні послуги квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 25.11.2014 року по 01.06.2021 року становить 25 709 гривень 95 копійок, розмір якої відповідачем не спростований (а. с. 11-13).

Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 25 709,95 гривень, яка виникла станом на 01.06.2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 25 709 гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається через Славутицький міський суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, адреса місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, буд. 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 09 вересня 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич