Справа №2-24

2010 року

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

   29   квітня  2010 року                                                       смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

    при секретарі судового засідання  Довбні Ю.О.,

    розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

    Позовна заява до Розівського районного суду Запорізької області надійшла 10 березня 2010 року.

Позивачка ОСОБА_1  у заяві вказала, що з відповідачем  ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з 30 серпня  2002 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Одруження з відповідачем виявилося невдалим та з 19 квітня 2009 року шлюбні відносини між сторонами припинилися, оскільки кожен із сторін має різні погляди на життя. З вказаного часу подружжя проживає окремо, неповнолітня дитина мешкає разом із позивачкою. ОСОБА_1  вважає, що за таких обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 30 серпня 2002 року відділом РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис  №  25.

У  судовому засіданні задоволено клопотання позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності. У письмовій заяві позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, обставини, викладені в заяві, підтвердила, просила, за наявності підстав, задовольнити її позов у попередньому судовому засіданні. Разом з тим, позивачка заперечувала проти надання судом строку для їх примирення.

У судовому засіданні задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності. У письмовій заяві відповідач ОСОБА_2  визнав заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачкою, обставини, викладені позивачкою у заяві, підтвердив та їх не оспорював. Відповідач заперечував проти надання судом строку для їх примирення та просив суд, за наявності підстав, задовольнити позов  ОСОБА_1 у судовому засіданні.    

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні  судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

    Із свідоцтва  про шлюб встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 30 серпня 2002  року  у відділі РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, про що зроблено  актовий запис  №  25.

    Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про її народження.

    З письмових пояснень осіб, які беруть участь у справі, та матеріалів справи встановлено, що одруження сторін виявилося невдалим, подружжя з 19 квітня  2002 року проживає окремо, шлюбні відносини припинилися, оскільки чоловік та дружина мають різні погляди на життя. Неповнолітня донька проживає разом з позивачкою ОСОБА_1..

Виходячи із письмових пояснень сторін, вказані обставини вони визнали та в  судовому засіданні їх не оспорювали, тому такі обставини не підлягають доказуванню, що відповідає положенням ст.61 ЦПК України.    

В судовому засіданні сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини, у письмових заявах заперечували проти надання судом строку для їх примирення.

За таких обставин у сукупності  суд дійшов висновку, що причини, які спонукали сторони на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя.

    Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

    Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За такої сукупності обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог  позивачки ОСОБА_1 та вважає, що її вимоги підлягають задоволенню.

    Керуючись ст.ст.24,110,112 СК України, ст.ст.10,11,130,174,209,212-215 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом РАГС Розівського РУЮ Запорізької області, актовий запис  №  25, які мають одну неповнолітню дитину.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при видачі Свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у дохід держави в сумі 8 (восьми) гривень 50 (п'ятдесяти) копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

    Суддя:                 Т.М. Кущ