07.09.2021

ЄУН №389/1419/21

Провадження №2-а/389/24/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м.Знам`янка

Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Берневек О.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Рибальченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Бреуса Валерія Юрійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій інспектора, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

26.05.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якому просив визнати протиправними дії інспектора, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4237915 від 21.05.2021 за ч.3 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити та стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 21.05.2021, рухаючись на автомобілі по вул.Полтавській в м.Кропивницький, він почув звук сирени та у дзеркалі заднього виду побачив автомобіль пожежної охорони. Після цього він хотів увімкнути правий поворот та звільнити полосу для проїзду автомобіля, однак не зміг цього зробити, оскільки швидкість автомобіля пожежної охорони була великою, він їхав по третій полосі, попереду нього рухався автомобіль, а праворуч від нього знаходився автобус, який перевозив людей. Після проїзду перехрестя при першій можливості він увімкнув правий поворот та прижався до узбіччя, надаючи можливість проїхати пожежній охороні, натомість цей автомобіль та супроводжуючі його поліцейські автомобілі зупинилися та зупинили позивача. Потім до нього підійшли працівники поліції та повідомили про порушення ним вимог п.3.2 Правил дорожнього руху, оскільки він не надав перевагу в русі автомобілю пожежної охорони, який рухався позаду з увімкненим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, після чого інспектором стосовно нього винесено постанову серії ЕАН №4237915 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Вважає, що постанова прийнята безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у дорожній ситуації, що склалася, він фізично не міг дати дорогу службовому автомобілю, при цьому цей автомобіль рухався без увімкнених фар ближнього світла. Крім того, інспектором порушено порядок розгляду справи, оскільки оскаржувана постанова винесена на місці зупинки транспортного засобу, а не в приміщенні управління поліції, при розгляді справи його не в повному обсязі ознайомлено з правами, у задоволенні клопотання про надання правової допомоги було відмовлено, свідки правопорушення не залучені, докази вчинення правопорушення йому надані не були. Крім того, в оскаржуваній постанові не містяться відомості про технічний засіб, яким здійснено відео фіксацію. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

22.06.2021 представником Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Колісник О.В., яка уповноважена представляти права та законні інтереси УПП в Кіровоградській області та його посадових осіб під час розгляду адміністративних справ, подано суду відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 21.05.2021 в м.Кропивницький в межах місячника безпеки дорожнього руху ГУ ДСНС України у Кіровоградській області спільно з УПП в Кіровоградській області проводилася акція, спрямована на попередження вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП та профілактику серед водіїв, які не дотримуються вимог п.3.2 ПДР України. Транспортний засіб, яким керував позивач, був зупинений у зв`язку з порушенням п.3.2 ПДР України, оскільки при наближенні автомобіля пожежної охорони з увімкненим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, який рухався позаду, позивач не надав йому дорогу та не забезпечив його безперешкодний проїзд.

Зазначає, що поліцейський роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Бреус В.Ю. діяв у межах та спосіб передбачені чинним законодавством України, в оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушених Правил дорожнього руху, дана постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, за формою відповідає вимогам ст.283 КУпАП. При винесенні постанови позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, у тому числі право на отримання правової допомоги. Позивачем було заявлене клопотання щодо надання йому безоплатної вторинної правової допомоги, на що поліцейським надано необмежений час для реалізації позивачем цього права. В підтвердження вищезазначеного до відзиву додано диск з відеофіксацією з місця вчинення адміністративного правопорушення.

Позивач в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, з`ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено такі обставини.

21.05.2021 о 12.01 год. по вул.Полтавській,71 в м.Кропивницький поліцейським роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Бреусом В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4237915 від 21.05.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення 21.05.2021 об 11.49 год. по вул.Полтавській,73 в м.Кропивницький ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та при наближенні автомобіля пожежної охорони з увімкненим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, який рухався позаду, не надав йому дорогу та не забезпечив його безперешкодний проїзд, чим порушив п.3.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.3.2 Правил дорожнього руху у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна, зокрема, містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними, якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження своїх заперечень проти позову представником відповідачів суду надано диск з відеозаписом події.

Разом з цим, при дослідженні судом змісту оскаржуваної постанови встановлено, що у ній не зазначені відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Водночас, приписами ч.3 ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача (працівника поліції) щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а.

З огляду на викладене, наданий відповідачем відеозапис суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Будь-яких інших доказів з переліку, визначеного ст.251 КУпАП щодо недотримання позивачем Правил дорожнього руху відповідачем не надано.

При цьому, сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб`єкт владних повноважень повинен шляхом надання належних та допустимих доказів довести правомірність своїх дій чи рішень.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що позивач керував транспортним засобом та при наближенні автомобіля пожежної охорони з увімкненим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, який рухався позаду, не надав йому дорогу та не забезпечив його безперешкодний проїзд, чим порушив вимоги п.3.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, представником відповідачів суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, оскільки відповідачами не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4237915 від 21.05.2021 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Визнання протиправними дій поліцейського роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Бреуса В.Ю. при винесенні оскаржуваної постанови не входить до переліку рішень, які суд може прийняти за наслідками розгляду даної справи, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 302,66 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області.

Вирішуючи питання про стягнення з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн., суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та обсяг судових витрат визначено у ч.3 ст.134 КАС України.

22.06.2021 представником відповідачів подано суду клопотання в порядку ст.134 КАС України про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки вказана позивачем сума судових витрат є неспівмірною зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом витраченим адвокатом на надання цих послуг, обсягом наданих з послуг та виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивачем надано документи, які підтверджують понесені ним витрати на правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 25.05.2021 та додаток до нього; ордер серії ВА №1015227 від 25.05.2021; акт приймання передачі правової допомоги від 25.05.2021; квитанцію від 25.05.2021 про здійснення оплати позивачем за правничу допомогу адвокату Майданюку С.І. у розмірі 9000 грн.

У акті приймання передачі правової допомоги від 25.05.2021 зазначено, що адвокатом надані такі послуги: ознайомлення та вивчення наявних матеріалів (тривалість 3 год., вартість 1 год. - 1000 грн., всього - 3000 грн.), вивчення судової практики по аналогічним справам (тривалість 2 год., вартість 1 год. - 1000 грн., всього - 2000 грн.), підготовка позовної заяви, додатків (тривалість 4 год., вартість 1 год. - 1000 грн., всього - 4000 грн.). Загальна сума становить 9000 грн.

Судом враховується, що згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Дослідивши подані позивачем докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9000 грн. є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Суд враховує, що ознайомлення та вивчення адвокатом наявних матеріалів на початковій стадії не потребували настільки значного часу, як вказано у акті виконаних робіт, оскільки такі матеріали складалися з однієї оскаржуваної постанови. Крім того, предмет спору у даній справі не є складним, тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики. Підготовка позовної заяви у даній категорії справи також не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи та не потребувала від адвоката витрат часу у вказаному в акті виконаних робіт обсязі. Підготовка адвокатом додатків до позову також вочевидь не вимагали значного часу, оскільки такими додатками є лише копія оскаржуваної постанови та копії документів, що посвідчують особу позивача та його право на керування транспортними засобами.

Суд також зауважує, що значне перевищення розміру правничої допомоги над предметом спору свідчить про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст.139 КАС України, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, критерієм реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерієм розумності їхнього розміру, з урахуванням доводів представника відповідачів щодо зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу та конкретних обставин справи і зокрема ціни позову, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правову допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та суперечитиме принципу розподілу таких витрат.

Відтак суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 2000 грн., яка і підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції.

Посилання представника відповідача на відсутність доказів подання позивачем та його представником ведення Книги обліку доходів та витрат та/або витягу з цієї книги обліку щодо фіксації отриманих доходів від позивача, суд вважає необґрунтованими, оскільки надання таких документів не передбачене положеннями ст.134 КАС України.

Керуючись ч.3 ст.122, ст.ст.247, 251, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст.ст.72, 74, 77, 134, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4237915 від 21 травня 2021 року, винесену поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Бреусом Валерієм Юрійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 302 (триста дві) грн. 66 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: поліцейський роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Бреус Валерій Юрійович, місцезнаходження Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції: вул.Ю.Бутусова,22«б», м.Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Департаменту патрульної поліції: 40108646.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул.Ю.Бутусова,22-Б, м.Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Департаменту патрульної поліції: 40108646.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко