Дата документу 08.09.2021

Справа № 320/4657/19

1-кс/937/2336/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Овечкіної Т.Д.

заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1   у скарзі просить скасувати постанову  слідчого Першого слідчого відділу   (з дислокацією у м. Мелітополі)  Територіального  управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі від 13.08.2021 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №  42019081120000020 від 12.03.2019. 

Свої вимоги заявник мотивує тим, що йому безпідставно відмовлено у визнані потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, оскільки безпосередньо йому діями слідчого Бердянського ВП ГУНП була заподіяна як матеріальна так і моральна шкода.

В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав, на її задоволенні наполягав.

Представник слідчого органу  в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Відповідно до положень ч.3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

       Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В ході судового розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_1   звертався із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №  42019081120000020 від 12.03.2019. 

Постановою слідчого від 13.08.2021 йому було в цьому відмовлено.

Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і в зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Разом з тим, ч. 5 ст.55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, слідчий або прокурор у визначених законом випадках має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

        Першим  слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2019 за № 42019081120000020 за ознаками ч. 1 ст. 365 КК України, за заявою ОСОБА_1 , за фактом перевищення службових повноважень службовими особами правоохоронного органу під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013080130001428 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.182 ч.1, ч.ч.2,3 ст.301 КК України.

Згідно матеріалів кримінального провадження № 42019081120000020 від 12.03.2019  досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області перебували матеріали кримінального провадження №12013080130001428 від 11.03.2013 за ознаками ст.ст.182 ч.1, ч.ч.2,3 ст.301 КК України. За результатами проведеного досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 20.09.2015 прокурором Бердянської місцевої прокуратури Матвіїшиним Т.М. затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 182, ч. ч. 2, 3 ст. 301 КК України, який 02.09.2015 скеровано до Бердянського міськрайонного суду.

19.02.2018 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області постановлено виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 182, ч. ч. 2, 3 ст. 301 КК України, у зв`язку з недоведеністю вини останнього.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у визнанні потерпілим у зв`язку з тим, що не отримано достатніх  об`єктивних даних, які б свідчили про спричинення ОСОБА_1  будь-якої шкоди, передбаченої частиною 1 статті 55 КПК, внаслідок можливого перевищення службових повноважень службовими особами правоохоронного органу під час проведення досудового розслідування у кримінальн провадженні №12013080130001428 від 11.03.2013, а  постановлення судом виправдувального вироку не є підтвердженнямм чи доказом встановлення вини чи неправомірності правоохоронних органів, в т.ч. факту спричинення виправданому будь- якої шкоди.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що такі висновки слідчого є передчасними та суперечать завданням Кримінального кодексу України щодо забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності та завданням кримінального провадження щодо захисту особи від кримінальних правопорушень, тощо.

Слід зазначити, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

З огляду на те, що права потерпілого визначають обсяг та межі його дозволеної і гарантованої поведінки у кримінальному провадженні і, відповідно, широкий обсяг прав, якими наділяється потерпілий, покликані забезпечити його активну участь у кримінальному провадженні, що, у свою чергу, необхідне для повного виконання завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 КПК України, гарантоване законом право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду покликане забезпечити його активну участь у доказуванні, слідчий суддя приходить до переконання, що визнання заявника потерпілим у вказаному кримінальному провадженні гарантує повне та всебічне проведення досудового розслідування по зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальному правопорушенні.

Проте, слідчий у своїй постанові взагалі не навів очевидних та достатніх підстав, як того вимагають положення ч. 5 ст. 55 КПК України, які б давали йому право вважати, що ОСОБА_1 не завдано шкоди.

Не встановлено слідчим суддею і підстав вважати, що слідчим вживались заходи щодо з`ясування наявності чи відсутності заподіяння ОСОБА_2 шкоди, як того вимагають норми ст. 91 КПК України.

Доведення наявності або відсутності моральної, фізичної та матеріальної шкоди не є предметом розгляду цієї скарги. Крім того, заявник без статусу потерпілого не наділений правом збирання доказів, яке є у сторін кримінального провадження, як передбачено ч. 1 ст. 93 КПК України, відповідно до якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім того, сама диспозиція ст. 365 КК України, за якою проводиться досудове розслідування, передбачає завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

У даному випадку з заяви про вчинення злочину та матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено безпосередньо відносно нього з боку працівників правоохоронних органів, оскільки на думку заявника, дії цих осіб в ході досудового розслідування кримінального провадження відносно нього, мали неправомірний характер, у зв`язку з чим він був незаконно підданий кримінальному переслідуванню, що спричинило йому моральну шкоду. Незаконність дій правоохоронних органів наразі і доводиться тим, що судом не визнано обґрунтованим обвинувачення особи, а навпаки вона виправдана.

Наявність моральної шкоди, заподіяної заявник у зв`язку з незаконним засудженням та її розмір, у даному випадку, встановлено судовими рішеннями по цивільній справі № 310/2397/19.

Проте, наявність в діях працівників правоохоронних органів складу кримінального правопорушення можна перевірити лише в ході досудового розслідування, як і наявність істотної шкоди.

При таких обставинах права і обов`язки потерпілого ОСОБА_1 виникають з моменту подання ним заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. І у цьому випадку немає потреби у визнанні його потерпілим, бо останній сам заявив про скоєння злочину відносно нього.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про те, що висновок слідчого про відмову у визнанні   ОСОБА_1  потерпілим у кримінальному провадженні  №  42019081120000020 від 12.03.2019 є необґрунтованим.

Отже, враховуючи те, що вищезазначена постанова слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим по даному кримінальному провадженню порушує права заявника, перешкоджає приймати активну участь у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне її скасувати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.214, 303-307 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим, задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу   (з дислокацією у м. Мелітополі)  Територіального  управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі  Калініченка Д.Ю.  від  13.08.2021  у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено  до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №  42019081120000020 від 12.03.2019   про відмову у визнанні потерпілим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: