УХВАЛА

09 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 807/230/16

адміністративне провадження № К/9901/31065/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №807/230/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

20 серпня 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №807/230/16.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 липня 2020 року у справі №807/230/16, від 29 січня 2020 року у справі №820/2894/16, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19.

При цьому, скаржник акцентує увагу на зазначених постановах Верховного Суду та не доводить, що правовідносини у цій справі та у наведених ним справах є подібними.

Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, а щодо якої відсутній висновок Верховного Суд, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Варто зазначити, що ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2021 року касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у цій справі вже було повернуто, оскільки така не містила належного обґрунтування наведених підстав касаційного оскарження, відповідно до положень частини четвертої статті 328.

При цьому, Верховний Суд звертав увагу скаржника справа №807/230/16 це справа, рішення у якій оскаржуються скаржником; а у справах №822/1217/16, №820/2894/16, 640/15058/19, навпаки зазначено про обґрунтоване застосування судами статті 236 КЗпП України.

Зміст повторно поданої касаційної скарги фактично дублює зміст попередньо поданої касаційної скарги, яку було повернуто судом як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень, тобто вдруге подана касаційна скарга так і не містить належно обґрунтованих підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №807/230/16 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.М. Соколов