Справа № 418/2289/21

2-а/418/898/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р.                Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді                        Гуцола М.П.,

секретаря:                                        Вороніної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 до ІПК І категорії ВІПС (типА) ВПС «Мілове» Дрожанікова Костянтина Олеговича, 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови винесеної 14.07.2021 р. № 016431 по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2021 року представник позивача Галемський С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ІПК І категорії ВІПС (типА) ВПС «Мілове» Дрожанікова Костянтина Олеговича, 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови винесеної 14.07.2021 р. № 016431 по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування усіх обставин справи, а відтак є незаконною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 28.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду, про що повідомлено учасників справи.

20.08.2021 року від начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволені позову за необгрунтованістю заявлених позовних вимог, але, відзив не був направлений до відома позивачу та надійшов після встановленого судом строку на подання відзиву. А відтак доводи, викладені у ньому, судом не приймається до уваги.

02.09.2021 року від представника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України Медведем Ю.Г. подано заяву, в якій просить у задоволенні позову відмовити, доводи, викладені у відзиві підтримує у повному обсязі, та просить суд розглянути справу без фіксації технічними засобами в порядку ст. 229 КАС України.

Від відповідача ОСОБА_2 не надано суду ні відзиву на позовну заяву, ні доказів, у зв`язку, з чим справа розглянута за наявними матеріалами згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.

Позивач в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з` явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

З`ясувавши повно і всебічно обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до такого.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що постановою від 14.07.2021 року № 016431 винесеною ІПК -1 категорії ВІПС (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) штаб сержантом ОСОБА_2 було визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Зі змісту оскаржуванної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2021 року № 016431 слідує, що під час прикордонного контролю виявлено громадянина України ОСОБА_1 який відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України ( далі БД) 03.08.2018 року виїхав з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України (далі ТОТ) через КПВВ «Гнутове», а 14.07.2021 року о 23:40 в`їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що 14.07.2021 року близько 19:00 здійснив виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н.п. «Маринівка» - н.п. «Куйбишево» н.п. «Маринівка». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.3 «Порядку в`їзду осіб переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій затвердженої ПКМУ від 17.07.2019 року № 815, тобто скоїв правопорушення, за що передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Як зазначено в постанові, факт порушення порядку виїзду з ТОТ України та в`їзду до неї підтверджується витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відповідно до якого відсутні дані про офіційний в`їзд виїзд на територію України через працюючий КПВВ, що є правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Так, ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, наЗакон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28.11.2019 р. набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019р. № 815 (далі Порядок № 815).

Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку № 815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Маринівка» на територію Російської Федерації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема,стаття 204-1 КУпАПпередбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАПу справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2)про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин постанова №016431 від 14.07.2021 року, винесена посадовою особою, ІПК -1 категорії ВІПС (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних (в/ч 9938) штаб сержантом Дрожаніковим К.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП, винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно ч. 1  ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст .2, 9, 139, 204-2, 247, 284, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІПК І категорії ВІПС (типА) ВПС «Мілове» Дрожанікова Костянтина Олеговича, 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про скасування постанови винесеної 14.07.2021 р. № 016431 по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову № 016431 від 14.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321736) на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії  НОМЕР_2  Старобешивським РВ УМВС України в Донецькій області від 01.04.2005   року,  який  зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1  судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                 М.П. Гуцол