КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2007 № 3/380
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Колтунов І.М. – пров. спеціаліст-юрисконсульт (дов. №38 від 01.06.2007);
від відповідача - повідомлений, але не з’явився;
від третьої особи - Бабенко А.І. – представник (дов. б/н від 21.11.2006),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „ЕКМО”
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2007
у справі № 3/380
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
до Приватного підприємства „ЕКМО”
третя особа позивача Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
про примусове виселення та повернення орендованого майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.08.2007 у справі №3/380позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Приватного підприємства „ЕКМО” про примусове виселення та повернення орендованого майна задоволено повністю. За рішенням зобов’язано відповідача звільнити та повернути державне нерухоме майно площею 96,53 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус № 6, приміщення підвалу № № 6-1, 6-2, 8-1, 8-2, 9, 9-1, 9-2,10 в порядку, встановленому законодавством та умовами договору, за актом приймання-передачі позивачу, шляхом виселення; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.
Судове рішення мотивоване тим, що: на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” позивач листом № 30-04/1632 від 07.03.2007 повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди № 840 від 30.06.2004, укладеного між сторонами, 30.03.2007 та запропонував звільнити орендовані приміщення і передати їх по акту приймання-передачі, у зв’язку з відсутністю наміру орендодавця продовжувати строк його дії на наступний період; місцевим господарським судом встановлено, що новий договір оренди між сторонами не укладався, а об’єкт оренди відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору оренди № 840 (пункти 2.4, 5.7 договору) не повернув; оскільки в матеріалах справи відсутні докази правомірності зайняття відповідачем спірного приміщення, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 785 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2007 у справі № 3/380 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Заявник посилається на те, що 16.08.2007 на адресу позивача був направлений лист № 24 з приводу владнання справи за домовленістю сторін (ксерокопія листа та докази його надсилання додаються), а також надав копії договорів про надання поліграфічних послуг, укладених між ним та третьою особою (балансоутримувачем майна).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне: відповідач листом № 30-04/1632 від 07.03.2007 в розумінні ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” був належним чином повідомлений про припинення дії договору оренди № 840 від 30.06.2004 та відсутністю наміру у позивача, як орендодавця за вказаним договором, продовжувати договірні відносини між сторонами; договори про надання поліграфічних послуг, укладених між третьою особою та відповідачем, які додаються до апеляційної скарги, ніякого відношення до предмету спору не мають; таким чином, на думку позивача, доводи апеляційної скарги є нормативно та документально необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а вимоги апеляційної скарни без задоволення.
Відповідача відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 28.09.2007, а саме рекомендованого листа за № 943930, згідно з яким була надіслана ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 3/380 про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
30.06.2004 між позивачем, за договором орендодавець, та відповідачем, за договором орендар, було укладено договір оренди № 840 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус № 6, приміщення підвалу : № № 6-1, 6-2, 8-1, 8-2, 9, 9-1, 9-2,10 загальною площею 96,53 кв.м., що знаходиться на балансі Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”.
Пунктом 2.1 договору № 840 передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.
На виконання умов договору № 840 сторонами 30.06.2004 був складений та підписаний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, відповідно до якого орендодавець на підставі договору оренди № 840 від 30.06.2004 передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 96,53 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, учб. корпус № 6, приміщення підвалу № № 6-1, 6-2, 8-1, 8-2, 9, 9-1, 9-2,10.
Строк дії договору оренди № 840 відповідно до п. 12.1 договору становить 11 (одинадцять) місяців з 30.06.2004 по 30.05.2005 включно.
З матеріалів справи (лист № 30-04/10451 від 27.12.2006 та лист № 30-04/1632 від 07.03.2007) та пояснень представника позивача та третьої особи вбачається, що відповідно до п. 12.6 договору оренди № 840 строк дії договору був подовжений до 30.03.2007.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
18.10.2006 Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” як балансоутримувач майна, що було передано в оренду відповідачу, звернувся з листом № 0717/995 до начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з проханням порушити справу про примусове звільнення орендованих приміщень у зв’язку із закінченням терміну дії договорів оренди та відсутністю наміру НТУУ „Київський політехнічний інститут” їх подовжувати, зокрема, договір № 840 з ПП „ЕКМО”.
Позивач, враховуючи повідомлення балансоутримувача державного майна НТУУ „Київський політехнічний інститут”, надіслав лист № 30-04/10451 від 27.12.2006 на адреси відповідача та третьої особи, в якому зазначив, що 30.03.2007 закінчується строк дії договору оренди № 840 від 30.06.2004, оскільки балансоутримувач майна заперечує проти подальшої оренди, керуючись ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про припинення дії договору; також, було запропоновано повернути майно у встановленому договором порядку, сплатити орендну плату та пеню (за її наявності) та надати позивачу копії платіжних доручень, що підтверджують факт перерахування; при цьому, позивач звертав увагу відповідача, що майно вважається поверненим орендодавцю чи балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі; з урахуванням викладеного, позивач доручив балансоутримувачу (третій особі) у 10-денний строк з моменту припинення дії договору, прийняти майно з орендного користування, оформивши належним чином та направивши на адресу позивача, підписані акти приймання-передачі у 3 примірниках, в іншому випадку повідомити позивача про звільнення (незвільнення) орендарем орендованих площ.
В матеріалах справи наявний лист № 30-04/1632 від 07.03.2007, яким позивач повторно повідомляв відповідача в порядку ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України про закінчення строку дії договору оренди № 840 від 30.06.2004 та відсутністю у нього наміру продовжувати строк дії договору на новий термін.
Апеляційним господарським судом встановлено, що обидва вищевказані листи позивача направлялись відповідачу за двома адресами: 03170, м. Київ, вул. Жмеринська, 10, к. 71 (вказана в договорі оренди у розділі „Платіжні та поштові реквізити сторін) та 03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37 (за місцем знаходження орендованого майна), доказами чого є фіскальний чек № 8579 від 19.01.2007 та опис вкладення до нього та фіскальний чек № 3051 від 16.03.2007 та опис вкладення до нього.
Підтвердженням того, що листи-попередження були отримані адресатом – ПП „ЕКМО”, є повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).
Таким чином, апеляційний господарський суд підтримує висновок місцевого господарського суду, що у розумінні ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” позивач належним чином повідомив відповідача про припинення дії договору оренди, надіславши на адресу останнього відповідну заяву.
Згідно із ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Отже згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Згідно із пункту 2 ст. 26 та пункту 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 12.9 договору оренди № 840 чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із п. 12.6 договору оренди № 840 договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві, лише за письмовою згодою орендодавця та балансоутримувача протягом одного місяця після закінчення строку чинності цього договору.
Враховуючи, що такої згоди орендодавцем та балансоутримувачем надано не було, новий договір оренди на спірне приміщення не укладався, а тому відповідач займає спірне приміщення без достатніх правових підстав і підлягає виселенню із займаного ним нежитлового приміщення.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на лист № 24 від 16.08.2007, який був надісланий ним на адресу позивача (додається до апеляційної скарги) не підтверджує правомірності знаходження відповідача у спірному приміщення та жодним чином не підтверджує наявності у орендаря згоди орендодавця на продовження строку дії договору. Даний лист є лише пропозицією відповідача вирішити спір за домовленістю сторін.
Надані відповідачем до апеляційної скарги копії договорів про надання поліграфічних послуг, укладених між третьою особою та відповідачем, відношення до предмету спору не мають та відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України не є доказами правомірності знаходження відповідача у спірному приміщенні.
З огляду на викладене, немає підстав визнати доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Господарський суд міста Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2007 у справі №3/380 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 3/380 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
19.10.07 (відправлено)