КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2007 № 7/471
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Коротун О.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Бурка А.О. – дов. б/н від 11.06.07р. ;
від відповідача: не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.08.2007
у справі № 7/471
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайм"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд"
про стягнення 103005,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайм" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд" про стягнення 103 005, 68 грн. заборгованості за Договором поставки № 13-ПС від 26.01.2004 (далі - Договір), а також 1 030, 06 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 300, 00 грн. - витрат на послуги адвоката.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.07р. у справі № 7/471 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 103 005, 68 грн. основного боргу, 1 030, 06 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю.
Відповідач обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги акт звірки взаєморозрахунків та прийняв оскаржуване рішення без повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи з порушенням норм матеріального права.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки він вважає, що оскаржуване рішення винесене у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав відзив на апеляційну скаргу.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
26 січня 2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 13-ПС від 26 січня 2004 року (далі по тексту - Договір), згідно умов якого, позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах Договору.
Відповідно до п. 6.2. Договору датою поставки товару, вважається підписання накладної між сторонами.
Згідно до п. 7.1. Договору, оплата за отриману продукцію проводиться протягом 30-ти календарних днів з дати поставки, яка підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, 13, 25 жовтня 2005 року та 30 листопада 2005 року поставив та передав у власність відповідача товар, номенклатура, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії передбачаються в рахунках - фактурах, на загальну суму 133126, 54 грн., що підтверджується накладними та рахунками фактурами (копії в справі).
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, отриманий товар оплатив на загальну суму 30120,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії яких додано до позовної заяви).
Таким чином, борг відповідача становить 103005,68 грн., що підтверджується окрім вказаних вище первинних бухгалтерських документів, актом звіряння розрахунків від 26 березня 2007 року підписаного сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 103005,68 грн. основного боргу.
Що стосується стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в розмірі 7300, 00 грн., то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про їх недоведеність саме як витрат на оплату послуг адвоката, в розумінні ст. 44 ГПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З наданого позивачем договору про надання правової допомоги № 1/11-06-2007 від 11.06.07р. та платіжного доручення № 2149 від 14.06.07р. випливає, що оплата була здійснена не адвокату, а Громадському об’єднанню “Правова колегія”.
Крім того з п.1.1. вказаного вище договору не вбачається, що оплачені юридичні послуги стосуються стягнення заборгованості саме по договору поставки № 13-ПС від 26.01.04р., який є підставою для спору в даній справі.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 300, 00 грн. на думку колегії суддів правомірно відхилені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 02.08.07р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергобуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2007 у справі № 7/471 - без змін.
Матеріали справи № 7/471 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді Коротун О.М.
15.10.07 (відправлено)