1 вересня 2010 року                                                       справа № 1- 89/10

ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі

судді Тіслюка І.І.

секретар Циліцька Л.В.

за участю прокурора Савченко В.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  м.Борзни кримінальну справу  по  обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,   уродженки м.Сімнас Алітусського району Литовської Республіки, проживаючої по АДРЕСА_1 з неповною середньою освітою,   не одруженої, не працюючої, циганки, громадянки РФ, раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,-

встановив:

8 липня 2010 року, близько 10 год., ОСОБА_6, увійшла шляхом вільного доступу до будинку ОСОБА_7, що знаходиться по АДРЕСА_2 і перебуваючи в середині, таємно викрала золотий ланцюжок вартістю 1248 грн. та золотий хрестик вартістю 304, 5 грн., чим заподіяла потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1552, 50 грн.

Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 дала показання про те, що 8 липня 2010 року, близько 9 години вона на маршрутному таксі приїхала у м.Борзну з метою просити милостиню для збирання грошів для проведення операції на хребті, оскільки не змогла працевлаштуватись. Від автостанції пішла уздовж по вул.Кузнєцова, заходячи почергово у кожне домоволодіння. У дворі одного з будинків, як вона пізніше дізналась – ОСОБА_7, побачивши що двері у будинок відчинені, вона зайшла у прибудову і натиснула на кнопку дзвінка щоб викликати господарів і просити про милостиню. Після того, як ніхто не вийшов вона відкривши двері знову натиснула на кнопку дзвінка. Потім вона вирішила пройти далі в середину. З лівої сторони стояв сервант і на одній з полиць вона побачила ланцюжок з хрестиком із жовтого металу, як вона вирішила – із золота. Вона забрала ланцюжок з хрестиком і поклала їх за пазуху. Після цього пішла на вихід з будинку, але на виході вона зустрілась з господаркою, ОСОБА_7 Маючи можливість втікти з домоволодіння, вона вирішила не робити цього. Після розпитування про причини її знаходження в будинку господарка повідомила їй, що буде викликати міліцію. Потім до них підійшов чоловік господарки, а остання увійшовши у середину кімнати, повідомила що зник золотий ланцюжок із хрестиком. Вказані речі вона відразу вирішила повернути господарці. Після цього вона пішла у напрямку вокзалу, але по дорозі її зупинили працівники міліції й доставили до відділу міліції.

Повідомила суду, що розкаюється у тому що вчинила злочин, оскільки наміру красти речі з будинку не мала і що золотий ланцюжок вирішила забрати собі в останню мить.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась і, звернувшись до суду з письмовою заявою, просила розлянути справу за її відсутністю, повідомивши про відсутність будь – яких претензій до підсудної.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_8   не оспорювала фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думки учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудної.

Отже, заслухавши підсудну, з`ясувавши думку прокурора, суд дійшов висновку, що дії підсудної ОСОБА_8, обвинуваченої органом досудового слідства у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна.

Дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, встановлено, що в характеристиці, виданої виконкомом Бахмацької міської ради за місцем її перебування відомості негативного характеру відсутні. Згідно з показаннями в суді вона постійно проживає в м.Бахмачі в незареєстрованому шлюбі зі співмешканцем ОСОБА_9 і має трьох неповнолітніх дітей. Відповідно до відомостей УМВС у Чернігівській області - до кримінальної відповідальності раніше не притягувалась. Дані про перебування її на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра відсутні.

  Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити підсудній ОСОБА_8, суд приймає до уваги:

- характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості;

- обставини, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України - щире розкаяння у скоєному, відсутність тяжких наслідків.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України не встановлено.

З огляду на зазначене суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України, пов'язане з застосуванням штрафа в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.91 КПК України підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_6 на користь держави витрати Чернігівського відділення КНДІСЕ в сумі 172,00 грн., пов`язані з проведенням судово – товарознавчої експертизи.  

Питання щодо речових доказів у справі, що зберігаються у потерпілої ОСОБА_7 слід вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України – повернути законному володільцю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.185 ч.1 КК України, ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд –

засудив:

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1360 грн.

Речові докази, що зберігаються у потерпілої ОСОБА_7, слід повернути законному володільцю.

Стягнути, відповідно до ст.91 КПК України, з підсудної ОСОБА_6 на користь держави витрати Чернігівського відділення КНДІСЕ в сумі 172,00 грн., пов`язані з проведенням судово – товарознавчої експертизи.  

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.    

                Суддя

    Борзнянського районного суду                                       Тіслюк І.І.