415/1938/21

2/415/1132/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року          м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Луньова Д.Ю.;

за участю секретаря судового засідання – Жукової Д.Д.,

за відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа – ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вона з відповідачем перебувала у шлюбі, який розірвано 21 грудня 2010 року. З відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого у свідоцтві про народження вказано відповідача. Після розірвання шлюбу син проживає з нею. На даний час син повнолітній, однак з 15.09.2020 року продовжує навчання у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті за денною формою навчання на основі контракту. Закінчення строку навчання – 30.06.2024 р. Син навчається на денній формі навчання, не отримує стипендії в зв`язку з чим немає змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток тому потребує матеріальної допомоги. Щомісячна оплата за навчання складає 1150 грн., крім навчання сину необхідні кошти на утримання оренди місця проживання, придбання канцелярських товарів, проїзд, придбання підручників, харчування, придбання одягу, взуття та інші витрати. Належний рівень життя сама не може забезпечити, батько здоровий та працездатний, не є інвалідом, не має на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, тому може утримувати сина. Позивач просить стягнути на її користь з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення ним навчання, але не більше, як до досягнення ним 23 років.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області від 07.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання без виклику сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення. Вказану ухвалу направлено всім учасникам судового провадження, а відповідачу разом із копією позовної заяви та додатки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, жодних пояснень, заяв чи клопотань від нього суду не надходило.

Від позивача через канцелярію суду надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада» суду про виклик до суду у даній справі.

Таким чином, враховуючи вжиття судом всіх передбачених законом заходів для сповіщення відповідача, на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що судом були використані передбачені чинним законодавством способи для повідомлення відповідача про розгляд справи, та приймаючи до уваги той факт, що наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, суд зі згоди представника позивача у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лисичанськ, Луганської області у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 його батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 (а.с. 8).

На даний час ОСОБА_3 являється повнолітнім та відповідно до договору № 3ММ-20 від 30.09.2020 року (а.с.10) і довідки № 27/97941 від 19.03.2021 р., навчається на денній формі навчання з 15.09.2020 р. в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті. Закінчення навчання 30.06.2024 р.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дочок, синів, які продовжують навчання є одним із способів захисту інтересів останніх, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ що до батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив, що позивач, навчається на денному відділенні та не має можливості працювати у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 200 СК України, відповідно до якої суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, а також роз`яснень, наведених Пленумом Верховного Суду України в п. 17 вищевказаної Постанови, визначаючи розмір аліментів, судом враховується наявність у повнолітнього позивача – сина відповідача, потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з його навчанням на денній основі, враховує, що обов`язок матеріально утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладається на обох батьків, враховуючи при цьому вимоги розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідач працездатний, інших утриманців не має, відзив не подав, не довів наявності у нього будь-яких обставин, які б не дозволяли йому сплачувати аліменти у вказаному розмірі, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на строк навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно до закінчення навчання, оскільки саме такий розмір з урахуванням визначеного законом прожиткового мінімуму та рівного обов`язку батьків утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, зможе в повній мірі забезпечити належні умови утримання та проживання сина, не порушуючи при цьому права відповідача.

Відповідно до підп. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 908 гривень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 223, 259, 263-265, 268, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 184, 191, 199-200 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання:  АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2  (місце реєстрації:  АДРЕСА_2 , місце проживання:  АДРЕСА_3 ), третя особа – ОСОБА_3  (місце проживання:  АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час навчання у твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісяця, починаючи з 24 березня 2021 року та до досягнення останнім 23 років, але не більше строку навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.        

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                                 Д.Ю. Луньова