Справа 2-5229/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 серпня 2010 року Київський райсуд м. Полтави у складі:

         головуючого - судді Одринської Т.В.,

         при секретарі – Перепелиці Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

              Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21.08.1993 року, від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрату поваги один до одного, подальше спільне життя вважає неможливим, просить шлюб розірвати.

                В судовому  засіданні позивач  позовні вимоги підтримала, просила шлюб розірвати.            

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.

              Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.08.1993 року, від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Через несумісність характерів втратили один до одного почуття поваги та любові. Шлюбні відносини не підтримують з осені 2008 року, спільне господарство не ведуть.  

              Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, та подальше спільне життя з відповідачем суперечить її інтересам, суд приходить до висновку, що сім’я розпалась остаточно і зберегти її неможливо.

              При цьому суд приходить до висновку, що витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу необхідно покласти на відповідача.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 110-112 СК України, ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

              Позов ОСОБА_1 задовольнити.

              Шлюб, зареєстрований 21.08.1993 року міським Палацом шлюбів м.Полтави, актовий запис № 1704, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.

    Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

            При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_2, в сумі 17 грн.,  ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

      Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня  його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Головуючий                                                                                                            Т.В. Одринська