Справа 2-3901/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 року Київський райсуд м. Полтави у складі:

         головуючого - судді Одринської Т.В.,

         при секретарі – Перепелиці Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

              Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 24.09.1999 року, від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрату поваги один до одного, подальше спільне життя вважає неможливим, просить шлюб розірвати.

                В судовому  засіданні позивач  позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, на розірванні шлюбу наполягає.            

Відповідач в судове засідання не з’явилася, була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином, клопотань про розгляд справи у її відсутність, а також про поважність причини неявки в судове засідання не надала.  

Суд, враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів права та правовідносини сторін, а також відсутність підстав, передбачених ст. 169 ЦПК України для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, який належним чином був повідомлений.

              Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.09.1999 року, від шлюбу мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Через несумісність характерів втратили один до одного почуття поваги та любові. Шлюбні відносини не підтримують з липня 2008 року, з 29 березня 2009 року проживають окремо, спільне господарство не ведуть.  

              Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, та подальше спільне життя з відповідачем суперечить його інтересам, суд приходить до висновку, що сім’я розпалась остаточно і зберегти її неможливо.

              При цьому суд приходить до висновку, що витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу необхідно покласти на позивача.

              На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 24, 110-112 СК України, ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

              Позов ОСОБА_1 задовольнити.

              Шлюб, зареєстрований 24.09.1999 року відділом реєстрації актів громадянського  стану виконкому Полтавської міської ради, актовий запис № 1395, між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 - розірвати.

            При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути державне мито на користь держави з ОСОБА_1, в сумі 17 грн.,  ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

      Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня  його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Головуючий                                                                                                            Т.В. Одринська