У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

Вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 березня 2005 року

ОСОБА_1,

1968 року народження, судимого 17.12.2001 р. за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки і 6 місяців,

засуджено за ст.15 і ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі; ч.3 ст.185 КК України - на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді - 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25 травня 2005 р. апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період із жовтня по грудень 2004 р. у АДРЕСА_1, повторно, із проникненням у житло та приміщення, вчинив таємне викрадення майна вартістю: ОСОБА_2 - 380 грн.; ОСОБА_3 - 164 грн.; ОСОБА_4 - 208 грн.; ОСОБА_5 - 285 грн.; ОСОБА_6 - 260 грн. і ОСОБА_7 - 219 грн. 50 коп. та замах, із проникненням у приміщення, на таємне викрадення майна ОСОБА_4 вартістю -127 грн., але не довів цього злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження за ч.3 ст.185 КК України та на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та його особі, просить скасувати судові рішення, а справу направити на нове розслідування.

            Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення.

Як видно зі скарги, ОСОБА_1 не оскаржив судові рішення щодо засудження за ст.15 і ч.3 ст.185 КК України (щодо кваліфікації дій і доведеності вини), а тому касаційний суд згідно із ст.395 КПК України не повинен перевіряти законність і обгрунтованність судових рішень щодо нього у цій частині.

Що ж до тверджень засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про безпідставність засудження за ч.3 ст.185 КК України, то вони є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та показав, що у період із жовтня по листопад 2004 р., він, перебуваючи у АДРЕСА_1, як із проникненням у житло, так і з проникненням у приміщення, вчинив крадіжки майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Крім показань засудженого ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні  цих крадіжок підтверджується показаннями потерпілих, свідків, даними, що містяться в протоколах слідчих дій, яким суд дав належну оцінку.

Отже, суд законно й обґрунтовано засудив ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, а тому підстав для скасування судових рішень, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого, не має.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що призначене покарання не відповідає ступені тяжкості злочинів та його особі, є непереконливими.

Призначене ОСОБА_1 наближене до мінімального за санкцією ч. 3 ст.185 КК України покарання відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

            За таких обставин підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

С У Д Д І :

КОЛЕСНИК М.А.                МАКАРЕНКО М.М.           СЕЛІВОН О.Ф.