ПОСТАНОВА

Справа №293/1812/21

Провадження № 3/293/2092/2021

10 вересня 2021 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , головного бухгалтера Виробничо-комерційної фірми “Буки ЛТД” у формі ТОВ, за ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2021 № 8592/06-30-18-07 вбачається, що головний бухгалтер Виробничо-комерційної фірми “Буки ЛТД” у формі ТОВ ОСОБА_1 , вчинила правопорушення – неподання річної фінансової звітності з аудиторським звітом за 2020 рік, граничний термін 10.06.2021, чим порушено п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України, акт №8575/06-30-18-07/20422140, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання 10.09.2021 ОСОБА_1 не прибула, про дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Враховуючи передбачені КУпАП строки розгляду справ даної категорії, належне повідомлення особи про дату і місце розгляду справи, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для належного оформлення з наступних підстав.

Частина 1 ст.163-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

При цьому, згідно ч. 2  ст.163-1 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

З норми ст. 278 КУпАП вбачається, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує ряд питань, одним з яких є правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення   від 02.09.2021 № 8592/06-30-18-07  відсутнє посилання на конкретну частину статті 163-1 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».

ЄСПЛ нагадує, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).

На національному рівні Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29 червня 2010 року у справі № 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Враховуючи, те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, недотримання при його складанні вимог ст. 256 КУпАП позбавляє суд можливості належним чином всебічно, повно і об`єктивно розглянути справу по суті та винести законне і обґрунтоване рішення, тому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та додані матеріали підлягають поверненню до ГУ ДПС у Житомирській області для належного оформлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 256, 278 КУпАП, -

                                                   П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення № 8592/06-30-18-07 від 02.09.2021 та додані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст.163-1 КУпАП, повернути до Головного управління ДПС у Житомирській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Збаражський