Справа № 216/195/21

Провадження 2/216/1488/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

07 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складi головуючого судді - Сидорак В.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Балі А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

Стислий виклад позиції позивача:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.12.2005 у розмірі 11349,07 гривні та судові витрати у розмірі 2270,00 гривні.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 19.12.2005, згідно якої отримав кредит у розмірі 2900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті - заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом та надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3000 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2., п. 3.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача виникла заборгованість.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, останній порушує норми законодавства та умови кредитного договору. Заборгованість станом на 31 жовтня 2020 року становить 11349,07 грн., з яких 1771,22 грн. - заборгованість за кредитом, 9577,85 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві, і в окремому клопотанні просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак про причини своєї неявки суд не повідомив.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав договір № б/н від 19.12.2005 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2900,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3.00%, який протягом 2007 року збільшувався до 3000 грн., а з 06.11.2019 року зменшено до 0,00 грн. В подальшому розмір кредитного ліміту не збільшувався (а.с. 9, 11).

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В заяві № б/н від 19.12.2005 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", складає між ним та банком договір. Договором та зазначеними умовами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України,- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України,- за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, - кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України,- публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На думку суду умови договорів приєднання, які розроблені банком, повинні бути доступними та в повній мірі зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли умови на які він посилається. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України,- позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України,- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України,- якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідно до постанови Верховного суду від 23.12.2020 року у справі № 191/2648/17 (провадження № 61-5662св19) вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та комісії за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, а також штрафів є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, пені, комісій не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31.10.2020 року відповідачу нарахована заборгованість в розмірі 11349,07 грн., з яких 1771,22 грн. - заборгованість за кредитом, 9577,85 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 19.12.2005, посилається на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку в ПриватБанку як невід`ємні частини спірного договору.

Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів, що саме з наданими суду Умовами та Правилами надання банківських послуг позивач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (19.12.2005) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (13.01.2021), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Вказана правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року (провадження № 14-131цс19).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в сумі 1771,22 грн. в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17).

На підставі викладеного суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог Банку в частині стягнення з відповідача штрафів за несвоєчасну сплату кредиту, а також процентів за користування кредитними коштами.

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача станом на 31.10.2020 становить 1771,22 грн. - заборгованість за кредитом.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України,- якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 328,05 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 8, 2 Конституції України, ст.ст. 207, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII та керуючись ст.ст. 258-268, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.12.2005, яка утворилась станом на 31.10.2020 та складається з тіла кредиту, в розмірі 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна гривня) 22 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 328 (триста двадцять вісім гривень) 05 копійок судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

відомості про сторін

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя В.В. Сидорак