Провадження № 2/679/370/2021

Справа № 679/728/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судових засідань Панчук В.О.,

номер справи 679/728/21,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

за участю представника позивача Клочек Г.В. ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Клочек Г.В. звернулась до Нетішинського міського суду Хмельницької області з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування такого остання зазначила, що 12 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64816309 щодо ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого напису №1440 від 09 березня 2021 року, який видала приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. З означеної постанови убачається, що стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», а сума заборгованості ОСОБА_1 перед останнім становить 23162,00 грн.

25 березня 2021 року позивач направила приватному виконавцю Єфіменко Д.О. заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, якою просила надіслати їй копію матеріалів виконавчого провадження №64816309.

23 квітня 2021 року приватний виконавець повторно надіслав позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження та запропонував їй ознайомитись з іншими матеріалами в автоматизованій системі виконавчого провадження. В такій системі були наявні: постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про стягнення з боржника основної винагороди та витрати проведення виконавчих дій, постанова про арешт коштів боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, а також заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» №572256 від 10 березня 2021 року про примусове виконання рішення та виконавчий напис №1440 від 09 березня 2021 року.

Представник позивача у позові зазначає, що зі змісту вказаного виконавчого напису вбачається, що нотаріус пропонує звернути стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованість за період з 11 жовтня 2020 року по 25 лютого 2021 року за договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року у сумі 22212,00 грн, з яких: 4000,00 грн- прострочена заборгованість за сумою кредиту, 18212,00 грн- прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Поряд з цим, зауважує представник позивача у позові, документи, які підтверджують наявність заборгованості ОСОБА_1 перед відповідачем в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

На переконання представника позивача, означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. протиправно, без належних на те правових підстав. Зокрема, оспорений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі статей 87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною, з моменту її прийняття, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік) в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Також, на переконання представника позивача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. з огляду на надані їй Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» документи не мала належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги останнього і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, безспірними. Така безспірність не була підтверджена належними документами відповідно до законодавства, натомість надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з`ясування підстав для нарахування боргу та його розміру. Нотаріус, маючи відповідне право, не діяла у передбачений законодавством спосіб для з`ясування відповідних обставин, хоча перед вчиненням виконавчого напису зобов`язана була перевірити наявність підстав для цього.

На підставі наведеного позивач, посилаючись на ст. ст. 18, 202, 216, 256, 257, 261, 262, 526, 551, 612, 1054, 1212 ЦК України, ст. ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», просить визнати виконавчий напис вчинений 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №1440, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за кредитним договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року у сумі 23162,00 грн таким, що не підлягає виконанню. Також позивач у позові просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

08 червня 2021 року сторона позивача звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом.

20 липня 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що відповідно до укладеного договору №200904-25094 від 04 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 30 днів шляхом переказу на кредитну картку емітовату в АТ «Універсал Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день кредитування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Укладений кредитний договір не відноситься до споживчого кредиту і був кладений в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом є безумовною згодою позивача з умовами кредитного договору, правилами надання кредитних коштів у позику. Одноразовий ідентифікатор направлявся позивачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний телефон позивача. Кредитний договір був підписаний позивачем 04 вересня 2020 року шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті відповідача. Кредитні кошти були направлені позивачу на платіжну картку останньої. Крім того, позивачем було пролонговано договір №200904-25094 від 04 вересня 2020 року шляхом сплати комісії 04 червня 2020 року у розмірі 250,00 грн.

Таким чином, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року виконав в повному обсязі, тоді як позивач своєчасно не повернула відповідачу кошти, в зв`язку з чим у позивача утворилась перед відповідачем заборгованість. Надалі відповідач, керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. із заявою про вчинення виконавчого напису на стягнення заборгованості з позивача по договору №200904-25094 від 04 вересня 2020 року в сумі зазначеній в виконавчому написі.

Поряд з цим представник відповідача вказує у відзиві на те, що станом на 08 липня 2021 року заборгованість за договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року становить 18162,00 грн та складається з 4000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом та 14162,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом. Станом на 09 лютого 2021 року нарахування процентів позивачу було зупинене та зафіксовано в розмірі заборгованості, надалі розмір заборгованості змінився з дати вчинення виконавчого напису, оскільки було погашення позивачем заборгованості.

Представник відповідача звертає увагу на те, що суд, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

На підставі наведеного представник відповідача просить суд при розгляді даної справи встановити на підставі первинних підтверджуючих документів (кредитного договору, розрахунку заборгованості та чеків) суму заборгованості позивача. Означені додатки, на переконання представника відповідача, вказують на безспірність суми заборгованості позивача за договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року.

Поряд з цим, представник відповідача вказує, що позивач у встановленому законом поряду не спростувала належними та допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Також позивач не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості, а тому представник відповідача вважає, що виконавчий напис підлягає виконанню.

Зважаючи на вищенаведене, на переконання представника відповідача, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом та стягувачем було дотримано усіх вимог законодавства, що ставляться до вказаної нотаріальної дії.

На підставі наведеного, представник відповідача просив у позові ОСОБА_1 відмовити.

02 серпня 2021 року представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що категорично не погоджується з наведеними відповідачем доводами у відповіді на відзив, мотивує свою незгоду тим, що відповідачем не доведено факту укладення між сторонами договору №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року, що свідчить про відсутність погоджень розміру та умов надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасність виконання зобов`язань. Зауважила представник у відповіді на відзиві на тому, що з матеріалів виконавчого провадження убачається, що виписки по рахунку позивача та розрахунок заборгованості відповідачем для нотаріуса не надавалось. Поряд з цим належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також її розмір, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, які, вважає представник позивача, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від відповідача не отримував, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати розмір заборгованості позивача та розмір нарахованих відсотків безспірними.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 червня 2021 року заяву представника позивача - адвоката Клочек Г.В. про забезпечення позову задоволено повністю, зупинено стягнення за оспореним виконавчим написом.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

Позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилась. Представник останньої в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала, просила такий задовольнити повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Також представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою судові витрати у виді правничої допомоги, документальне підтвердження яких нею буде надано пізніше, оскільки на даний час не може надати всі документи на підтвердження судових витрат позивача, що пов`язані з розглядом справи, так як необхідно скласти акт виконаних робіт з врахуванням даного судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання будучи належним чином повідомлений не з`явився, у відзиві на позовну заяву останній зазначив, щоб здійснювати розгляд справи без представника відповідача.

Інші учасники справи будучи обізнані про розгляд даної справи в судове засідання не з`явились.

Заслухавши представника позивача, вивчивши позицію відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю зважаючи на таке.

Судом установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» (далі ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ») і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року (арк. спр. 16-19).

09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1440, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за кредитним договором №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року (арк. спр. 20).

Згідно означеного оскарженого виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 11 жовтня 2020 року по 25 лютого 2021 року. Сума заборгованості за кредитним договором складає 22212,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 18212,00 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» в розмірі 950 грн, яка підлягає стягненню з позивача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ». Загальна сума, яка підлягає стягненню з позивача, згідно виконавчого напису, складає 23162,00 грн.

10 березня 2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Д.О. з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису №1440, виданого 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 23162,00 грн (арк. спр. 15).

12 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64816309 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису (арк. спр. 13).

24 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (арк. спр. 22).

Оскільки позивач вважає, що ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання її грошового зобов`язання, як боржником, що виникло на підставі кредитного договору №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року, а також те, що означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. протиправно, без належних на те правових підстав, то ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Згідно пункту 3 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видала спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Григорян Д.Г. керувалася нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Тому, на думку суду, у зв`язку з тим, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Така правова позиція висловлена у постанові КЦС ВС Від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. В зв`язку з чим суд погоджується з доводами представника позивача з даного приводу.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Поряд з цим суд не погоджується з твердженнями представника позивача з приводу того, що відповідачем не доведено факту укладення між сторонами договору №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, в тому числі і тими, що надані стороною позивача.

Також суд не погоджується з аргументами позивача щодо того, що в матеріалах виконавчого провадження повинні бути дані про надання для нотаріуса стягувачем виписки по рахунку позивача та розрахунок заборгованості, так як для виконавця підставою для відкриття виконавчого провадження є лише виконавчий напис. Останній не перевіряє на підставі яких документів такий виконавчий напис здійснено, а тому наявність таких документів для виконавця не передбачена та не є необхідною.

Щодо доводів представника позивача про те, що суд вирішуючи дану справу не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з переліком документів, а повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, то суд зазначає наступне.

З даних наданого відповідачем кредитного договору №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року убачається, що між сторонами склалися кредитні правовідносини на умовах зазначених в означеному договорі.

Згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості за договором №200904-25094 від 04 вересня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 08 липня 2021 року становить 18162,00 грн, яка складається з: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 14162,00 грн- заборгованість по процентам за користування кредитом (арк. спр. 59).

Згідно того ж розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 10 березня 2021 року становить 22212,00 грн, яка складається з: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 14162,00 грн- заборгованість по процентам за користування кредитом.

З даних заяви ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» від 10 березня 2021 року убачається, що останнє звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Д.О. з заявою про примусове виконання рішення (арк. спр. 15).

12 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64816309 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису (арк. спр. 13).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що позивач не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості, а тому він вважає, що виконавчий напис підлягає виконанню.

Поряд з цим, як убачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , який наданий відповідачем, 10 березня 2021 року позивач на погашення заборгованості за кредитом сплатила 5000,00 грн.

Таким чином відповідач 10 березня 2021 року, будучи обізнаним про погашення ОСОБА_1 частину заборгованості, звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменка Д.О. з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу на суму 23162,00 грн, тоді як станом на це ж число заборгованість, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , становила на 5000,00 грн менше.

Означене, на думку суду, є окремою підставою для скасування оскарженого виконавчого напису, оскільки сума, яка підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса з ОСОБА_1 на користь відповідача не відповідає сумі заборгованості, яка зазначена у розрахунку заборгованості наданому останнім.

Окрім того, суд не погоджується з представником відповідача з приводу того, що, у відповідності до ст. 263 ЦПК України, cуд повинен врахувати в даних правовідносинах висновки Верховного Суду в своїй постанові від 24 червня 2020 року у справі №333/7373/17, якою відмовлено позивачу у позові про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки правовідносини у справі, яка переглядалась Верховним Судом виникли до набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Також судом звертається увага на те, що в означеній постанові зроблені були такі висновки з врахуванням того, що для позивача були направлені докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, як ознака безспірності заборгованості, про яку зазначено вище, поряд з цим в даній справі такі докази відсутні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 908,00 грн судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції від 07 червня 2021 року (арк. спр. 1).

Окрім того, згідно вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні представник позивача зробила заяву про те, що позивачем будуть подані додатково докази про розмір витрат, які позивач понесла у зв`язку з розглядом справи, посилаючись на поважність причини неможливості подання таких доказів в даному судовому засіданні.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зважаючи на зазначене суд вважає за доцільне призначити таке засідання для вирішення питань про судові витрати у даній справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 246, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис вчинений 09 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, зареєстрований в реєстрі за №1440, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» заборгованості за кредитним договором №200904-25094-1 від 04 вересня 2020 року у сумі 23162 гривні таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у даній справі на 08 год. 30 хв. 23 вересня 2021 року в залі судових засідань (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Незалежності, 12).

ОСОБА_1 протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, ЄДРПОУ 41146462.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денис Олегович, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 175, оф. 65.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2021 року.

Суддя О.М.Гавриленко