ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року м. Херсон

справа № 658/4029/20

провадження № 22-ц/819/1634/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кузнєцової О.А.,

суддів:Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Лященко В.В. від 29 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач звернувся до суду із цивільним позовом в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Так, ОСОБА_2 13 вересня 2019 року о 18.30 год., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», рухаючись по автодорозі Р.1.1. Семенівка-Дудчино Херсонської області при виїзді з другорядної дороги на головну Архангельська Слобода-Тавричанка, здійснюючи поворот ліворуч на регульованому дорожніми знаками перехресті, проявив неуважність, не надав перевагу в русі автомобілю «Seat Toledo» під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по даній дорозі в напрямку с.Тавричанка Каховського району Херсонської області, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля «Seat Toledo» - потерпілому ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи №36к від 10.12.2019 року спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: перелому лівого наколінника, множинних саден голови і тулубу спричинених предметами, не виключно 13.09.2019 року від співударяння з виступаючими частинами рухомого автомобіля при зіткненні з іншим автомобілем. Наслідки ДТП у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з грубим порушенням водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України. Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 18.11.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України (в редакції чинній до 01.07.2020) та призначено покарання у вигляді 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 950,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , які знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками у вигляді тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, ОСОБА_1 поніс витрати на лікування у розмірі 26 434, 66 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Також, ОСОБА_1 поніс витрати пов`язані з пошкодженням автомобіля «Seat Toledo», які склали 62 840, 54 грн., що підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи №45-11-19 від 26.11.2019 року, та витрати пов`язані з проведенням даної експертизи в розмірі 4 000, 00 грн. Перенесені ОСОБА_1 внаслідок злочину вищевказані травми та тілесні ушкодження призвели до порушення його нормального соціального буття, завдали болю, фізичних та моральних страждань. В результаті отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень, у спостерігається погіршення сну, апетиту, підвищення артеріального тиску, болі у нозі та у грудях, а також поява страху під час у транспортних засобах. Моральну шкоду позивач оцінює у 100 000 грн. У зв`язку з чим, з урахуванням збільшених від 31.08.2020 року та уточнених позовних вимог від 23.02.2021 року, позивач просив стягнути з АТ «Страхова Група «ТАС», в межах суми страхового відшкодування (ліміту) та з ОСОБА_2 солідарно на його користь 96 675, 00 грн. в рахунок матеріальної шкоди, 100 000, 00 грн. моральної шкоди, спричиненої внаслідок злочину, та судові витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Вирішено:

- стягнути з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 82 476,29 з яких: 54 734,39 грн. - на відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу; 24 135,14 грн. - витрат на лікування; 2 400, 00 грн. - витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та за послуги стоянки; 1 206,76 грн. - на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 20 000, 00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнути з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь держави 842, 63 грн. судового збору;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 339, 98 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 02 липня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн. на відшкодування витрат пов`язаних проведенням судової автотоварознавчої експертизи №45-11-19 від 26.11.2019 року.

В апеляційній скарзі АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне), вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) відмовити у повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не вірно визначено суму шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, оскільки відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №28-R/61/2 від 06.11.2019 року ринкова вартість автомобіля до ДТП становила 44 414,13 грн., після ДТП - 6 106,15 грн., тобто сума розраховується наступним чином: 44 414,13 грн. - 6 106,15 грн. - 2 000,00 грн. (франшиза) = 36 307,98 грн. Крім того зазначає, що пунктом 30.2. ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) не передбачено відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу та стоянку, а передбачено лише відшкодування різниці між ринковою вартістю транспортного засобу до та після ДТП з вирахуванням франшизи.

Також, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що обгрунтованими та документально підтвердженими витратами на лікування позивача є витрати лише в розмірі 21 112,91 грн. Всі інші витрати, які перевищують зазначену суму, є необгрунтованими та належним чином документально не підтвердженими. На підставі зазначеного і сума моральної шкоди, яка підлягає стягненню зі страхової компанії, повинна визначатися виходячи з розміру витрат на лікування в сумі 21 112,91 грн. та становитеме 1 055,65 грн. (5% від 21 112,91 грн.).

Крім того, апелянт стверджує, що позовна заява не містить жодних вимог до АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне), а заява про уточнення позовних вимог не подана до початку першого судового засідання, а отже рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема ст.ст.13, 49 ЦПК України.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу та судового збору не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом на предмет його законності та обгрунтованості.

У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду, як законне та обґрунтоване, без змін.

Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в загальному розмірі 82 476,29 грн. суд першої інстанції виходив з обгрунтованості таких вимог.

Так, в частині стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) 54 734,39 грн. на відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, суд першої інстанції виходив з положень статей 12, 22, 28, 29, 30 Закону №1961-IV. При цьому судом зазначено, що автомобіль визнано фізично знищеним, позивач залишки транспортного засобу відповідачу чи страховій компанії не передавав, тому сума на відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу розраховується з вартості транспортного засобу до ДТП (визначеної висновком судової автотоварознавчої експертизи № 45-11-19 від 26.11.2019 року) за мінусом вартості транспортного засобу після ДТП (визначеної висновком експертного автотоварознавчого дослідження №28-R/61/2 від 06.11.2019 року) та за мінусом франшизи у розмірі 2 000,00 грн. (62 840,54 грн. - 6 106,15 грн. - 2 000,00 грн. = 54 734,39 грн.).

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 18.11.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 5 950,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік 6 місяців. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 виділено в цивільне провадження (а. 6-7).

За обставинами, встановленими за вироком суду, ОСОБА_2 13 вересня 2019 року о 18.30год., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter» д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р.1.1. Семенівка-Дудчино Херсонської області при виїзді з другорядної дороги на головну Архангельська Слобода - Тавричанка, здійснюючи поворот ліворуч на регульованому дорожніми знаками перехресті, проявив неуважність, не надав перевагу в русі автомобілю «Seat Toledo» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по даній дорозі в напрямку с.Тавричанка Каховського району Херсонської області, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної події водію автомобіля «Seat Toledo» д.н. НОМЕР_2 - потерпілому ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи №36к від 10.12.2019 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді: перелому лівого наколінника, множинних саден голови і тулубу спричинених предметами, не виключно 13.09.2019 від співударяння з виступаючими частинами рухомого автомобіля при зіткненні з іншим автомобілем.

Наслідки ДТП у вигляді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з грубим порушенням водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, а саме: п.2.3 б) який передбачає обов`язок водія бути уважним і стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміни; п.16.11 відповідно до якого, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі наведеного вина відповідача ОСОБА_2 у ДТП є доведеною, оскільки він допустив порушення вимог ПДР України, що перебували у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що підтверджено вироком суду.

На момент ДТП, яка трапилась 13 вересня 2019 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС»(приватне). Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/7751984 між ОСОБА_2 , та ПАТ «Страхова Група «ТАС»(приватне) укладено 22 грудня 2018 року. За договором були застраховані майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen Transporter», н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору - з 22 грудня 2018 року по 21 грудня 2019 року включно. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого: за шкоду, завдану життю і здоров`ю - 200 000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн. Франшиза за договором страхування становить 2 000 грн (а. 116).

Згідно з копією товарного чеку №71 від 22.08.2020 року позивачем було сплачено 1 200,00 грн. за послуги евакуатора та 2 200,00 грн. за стоянку транспортного засобу .

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №59-D/60/0 від 06.11.2019 року, складеним експертом Яремчуком В.В. на замовлення АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне), розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки "Seat Toledo", р.н. НОМЕР_2 , становить 44 414,13 гривень (а.172-188).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №28-R/61/2 від 06.11.2019 ринкова вартість майна "Seat Toledo", р.н. НОМЕР_2 в пошкодженому стані складає 6 106,15 гривень ( а.189-197).

Згідно з висновком №45-11-19 судової автотоварознавчої експертизи від 26.11.2019 року, складеного експертом Булахом І.О. на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля "Seat Toledo", р.н. НОМЕР_2 складає 346 630,31 гривень; ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складає 62 840,54 гривні; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику станом на дату проведення автотоварознавчої експертизи дорівнює його ринковій вартості до моменту ДТП, оскільки за принципом внеску відновлювати автомобіль у такому стані економічно недоцільно та становить 62 840,54 гривні (а. 13-39).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 3 Закону № 1961-IV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 Закону №1961-IV, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст. 9 Закону №1961-IV).

Відповідно до ст. 22, 28 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (п. 23.1. ст. 23 Закону №1961-IV).

Згідно зі ст. 29 Закону №1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону №1961-IV, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 444/577/16-ц, провадження № 61-6285св18, від 20 березня 2018 року у справі № 570/2461/16-ц, провадження № 61-4476св18, і суд першої інстанції обгрунтовано врахував їх при застосуванні цих норм права до виниклих правовідносин згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ст.12 Закону №1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи та проведених по справі експертиз, транспортний засіб "Seat Toledo", р.н. НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, так як витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Під час розгляду справи судом встановлено, що власник автомобіля "Seat Toledo", р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не передав залишки власного транспортного засобу страховій компанії чи відповідачу у справі. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені дії позивача розцінюються як його незгоду з визнанням автомобіля фізично знищеним.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відшкодування шкоди в розмірі, який визначено у відповідності до п.30.1. ст.30 Закону №1961-IV, а саме виходячи з вартості транспортного засобу до ДТП (визначеної висновком судової автотоварознавчої експертизи № 45-11-19 від 26.11.2019 року) за мінусом вартості транспортного засобу після ДТП (визначеної висновком експертного автотоварознавчого дослідження №28-R/61/2 від 06.11.2019 року) та за мінусом франшизи у розмірі 2 000,00 грн. (62 840,54 грн. - 6 106,15 грн. - 2 000,00 грн. = 54 734,39 грн.). Розмір заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, визначений умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу у розмірі 100 000,00 грн.

При цьому судом при визначенні розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, при наявності двох висновків, вірно взято до уваги висновок експерта №45-11-19 від 26.11.2019 року, в якому міститься підтвердження обізнаності експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (а.13), тоді як висновок експертного дослідження №59-D/60/0 від 06.11.2019 року не містить такої відмітки. Тобто суд навів відповідні доводи щодо причин не взяття до уваги висновку№59-D/60/0 від 06.11.2019 року.

Позивач, у разі непогодження із визначеним страховиком розміром збитків, має право на оскарження такого розміру збитків, в тому числі і в судовому порядку шляхом подання відповідних належних доказів на підтвердження своїх доводів, чим позивач і скористався, замовивши проведення відповідної експертизи, висновок якої №45-11-19 від 26.11.2019 року складено експертом у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі дослідження пошкодженого автомобіля відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення розміру матеріального збитку спростовуються вищевстановленими обставинами та доказами, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відшкодування таких витрат безпосередньо передбачено п.30.2. ст.30 Закону №1961-IV і позивачем надано належні докази на підтвердження здійснення таких витрат. Посилання апелянта на те, що пунктом 30.2. ст.30 Закону №1961-IV не передбачено відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу та стоянку, а передбачено лише відшкодування різниці між ринковою вартістю транспортного засобу до та після ДТП з вирахуванням франшизи, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що зводяться до власного тлумачення апелянтом норм зазначеного Закону, якими дійсно передбачено відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, про що зазначено вище.

Колегія суддів також вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 витрат на лікування у визначеному судом розмірі.

Так, частиною першою статті 22 Закону №1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 23 зазначеного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа - зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з положеннями статті 24 Закону №1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого (частина третя статті 9 Закону №1961-IV).

Таким чином страховик відшкодовує потерпілому вартість матеріального збитку в межах ліміту відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у зв`язку з травмами, отриманими під час ДТП 13.09.2019 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування в КНП "Каховська Центральна районна лікарня» з 13.09.2019 року по 16.09.2019 року (а.40) та в Херсонській обласній клінічній лікарні з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року (а.43-44).

На придбання ліків ним було витрачено кошти в сумі 23 274,12 гривень, що підтверджується, копіями та оригіналами фіскальних чеків, рахунками (а. 54-66, 229). Також на доставлення хворого до лікарні та з лікарні було витрачено 861,02 гривні на пальне, що підтверджується копіями чеків від 13.09.2019 року та 20.09.2019 року (а.61,62). Суд вважав такі витрати документально обґрунтованими за винятком сум, зазначених в чеках на придбання пального на загальну суму 1 659,30 грн. в інші дати, ніж доставлення хворого до/з лікарні. Колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром витрат на лікування, як такий що визначений у відповідності до ст.24 Закону №1961-IV.

Доводи апелянта стосовно того, що не всі витрати, зазначені позивачем, є витратами, які узгоджуються зі ст.24 Закону №1961-IV, колегія суддів вважає необгрунтованими. Так, посилання АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на те, що витрати на пальне позивача не пов`язані з лікуванням і тому не можуть враховуватися при визначені загального розміру витрат на лікування не приймаються до уваги, оскільки судом першої інстанції було враховано тільки ті чеки на придбання пального, які співпадають з датою доставлення хворого до/з лікарні (16.09.2019 року та 20.09.2019 року), що відповідає ст.24 Закону №1961-IV.

Доводи представника АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне), що у фіскальних чеках містяться дані на придбання не тільки медичних препаратів, а також інших речей (пакет, серветки тощо), а також медичні препарати, що не зазначені в призначеннях лікаря, та благодійні внески медичному закладу, які не підлягають відшкодуванню, колегія суддів відхиляє, зазначаючи, що вказані в чеках предмети є засобами особистої гігієни та медичними препаратами, які небхідні хворому для підтримання здоров`я під час лікування та придбані позивачем в один день із іншими лікарськими засобами, а благодійні внески медичному закладу є необхідною платою, що також були здійснені позивачем під час проходження лікування в медичному закладі та є документально обгрунтованими.

Згідно з вимогами статті 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

На підставі наведеного, визначена судом першої інстанції сума моральної шкоди у розмірі 1 206,76 грн., яка підлягає стягненню з апелянта на користь ОСОБА_1 , є обгрунтованою (24 135,14 грн. * 5% = 1 206,76 грн.).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, вони були предметом судового розгляду та додаткового правового аналізу не потребують.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в загальному розмірі 82 476,29 грн., а також в частині стягнення з АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь держави судового збору в сумі 842,63 грн. ухвалено судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування в цій частині та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені позову до АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384,390 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) залишити без задоволення, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 червня 2021 року в частині стягнення з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 82 476 (вісімдесят дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 29 копійок, з яких 54 734,39 гривень на відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, 24 135,14 гривень - витрат на лікування, 2 400, 00 гривень - витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та за послуги стоянки, 1 206,76 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також в частині стягнення з Акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (приватне) на користь держави 339,98 гривень судового збору - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий О.А. Кузнєцова

Судді: О.В.Кутурланова

Н.В.Орловська