Справа № 589/533/20

Провадження № 2/589/106/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді Литвинко Т.В.

за участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.

позивача ОСОБА_1

представників відповідача Коваленко В.В., Мусієнко О.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про нарахування, виплату та стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: зобов`язати ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» нарахувати та виплатити додаткову заробітну плату за працю понад установлені норми з урахуванням індексу інфляції за період з 2016-2018 роки в сумі 39141,12 грн; зобов`язати ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» нарахувати та виплатити додаткову заробітну плату на інтенсивність праці з урахуванням індексу інфляції за період 2017-2018 роки у сумі 3471,10 грн; стягнути з ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» невиплачену винагороду за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за грудень та за 4 квартал 2019 року в сумі 9620 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що працює інженером з метрології. В 2016 та 2018 роках основним видом його діяльності була повірка водо лічильників. Позивач стверджує, що адміністрація підприємства неправомірно скоротила норми часу на повірку одного лічильника з 1,31 людино/години до 66,15 хвилин, що змусило його працювати понаднормово та в неробочий час. Оскільки на переконання позивача підприємство не оплатило йому 0,24 год витраченого часу, що становить 10,27 грн, він просить стягнути з відповідача 39141,12 грн додаткової заробітної плати з урахуванням індексу інфляції. Крім того, позивач зазначає, що підприємство не виплачувало йому надбавку за інтенсивність праці у розмірі 12 відсотків тарифної ставки (окладу), а тому просить її стягнути з урахуванням індексу інфляції за період з 2017 по 2018 роки у розмірі 3471,1 грн. Зазначає позивач про те, що відповідач не виконав умови колективного договору та не провів підвищення тарифних ставок на 10 відсотків, що призвело до невиплати йому коштів у розмірі 3552 грн. Також позивач ставить питання про нарахування та виплату йому винагороди (премії) за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за грудень та за 4 квартал 2019 року, які не було йому нараховано та виплачено через притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке судом визнано незаконним.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що норми часу на повірку засобів вимірювальної техніки визначені законодавством є максимальними та можуть бути зменшені підприємством. В хронометражній карті, розробленій підприємством, визначено час необхідний на повірку засобів вимірювальної техніки з урахуванням ступеня автоматизації та продуктивності повірочного обладнання. Крім того відповідач зазначає, що позивач працює на умовах ненормованого робочого дня, в зв`язку з чим не погоджується з доводами позову про те, що позивач працював понаднормово в неробочий час. Посилається відповідач і на те, що позивач безпідставно ставить вимогу про підвищення тарифної ставки, оскільки передумовою для цього є освоєння нових норм трудових затрат, що позивачем не проводилось. Також вважає відповідач, що не було підстав для нарахування позивачу надбавки на інтенсивність праці у розмірі 12 відсотків, виходячи з характеру його роботи. Щодо невиплат премій позивачу, то відповідач посилається на ті обставини, що позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності на момент нарахування премій працівникам, тому підстав для виплат премій у відповідача не було.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, наполягає на своїх позовних вимогах.

Від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому вказано, що підприємство в зв`язку з скасуванням доган позивачу нарахувало та виплатило йому премії, чим задовольнило частину позовних вимог на суму 16658,08 грн.

У судовому засідання позивач вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача наполягали на своїй позиції, викладеній у відзиві на позов.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали справи і письмові докази, суд вважає їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи, та вирішення справи.

Матеріалами справи встановлено, що починаючи з 1986 року і по даний час позивач працює в ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». Зокрема, з 02.06.2011 року обіймає посаду інженера з метрології ІІ категорії Шосткинського відділення.

Як зазначає позивач та не оспорює відповідач, в період з листопада 2016 року по грудень 2018 року основним видом діяльності позивача була робота по повірці побутових лічильників води на місці встановлення.

За вказаний період позивачем було повірено 3169 лічильників води.

Позивач стверджує, що адміністрація підприємства неправомірно скоротила норми часу на повірку одного лічильника з 1,31 людино/години до 66,15 хвилин, що змусило його працювати понаднормово та в неробочий час.

Оскільки на переконання позивача підприємство не оплатило йому 0,24 год витраченого часу, що становить 10,27 грн, він просить стягнути з відповідача 39141,12 грн додаткової заробітної плати з урахуванням індексу інфляції.

Суд вважає вказані вимоги позову безпідставними, виходячи з наступного.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1719 від 21.12.2015 року затверджено Норми часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації.

Даними Нормами встановлено час повірки лічильників води крильчастих DN 10, DN 15, DN 20 мм - 1,31 людино/годин.

Поряд з цим, вказаним нормативно-правовим актом передбачено, що зазначені у ньому норми часу на повірку ЗВТ є максимальними та можуть бути зменшені.

Згідно хронометражної карти на ЗВТ - водолічильник крильчастий DN 15-20, яка складена на підприємстві ДП «Сумистандартметрологія» встановлено, що середня тривалість операції на повірку лічильника складає 65,68 хв.

Дані розрахунки зроблено в результаті хронометражних спостережень, проведених за участю двох повірників.

Будь-яких доказів на користь того, що вказаного часу недостатньо для проведення операцій з повірки на вказаному ЗВТ, позивачем суду не надано.

Не надано позивачем і доказів того, що він під час роботи на відповідній установці не в змозі був виконати повірку лічильника за вказаний у хронометражній карті час.

Посилання позивача на те, що він працював понаднормово та в неробочий час не ґрунтуються на доказах.

Зазначення в хронометражній карті часу на логістику, доставку обладнання тощо не передбачено. Вказані обставини враховуються при визначенні характеру способу виконання посадових обов`язків. Відповідно до Колективного договору на підприємстві посада інженера відноситься до переліку посад з ненормованим робочим днем. При цьому робота, яка виконується працівниками з ненормованим робочим днем не вважається надурочною. У цьому разі переробки понад нормальну тривалість обумовлені необхідністю виконання звичайних обов`язків, що випливають із трудової функції працівників, вони не мають виняткового характеру. У законодавстві не встановлена тривалість перепрацювань, що допускаються для виконання трудових обов`язків. Також не обмежена і кількість випадків таких перепрацювань понад нормальний робочий день. Усе залежить від характеру і обсягу виконуваної роботи. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» компенсуватися праця на умовах ненормованого робочого дня має за допомогою надання додаткової щорічної відпустки. Робота на умовах ненормованого робочого дня не тягне за собою збільшення оплати праці понад встановлені тарифні ставки (оклади).

Крім того, позивач не надав суду доказів того, що розмір його заробітної плати та її формула залежить лише від виконання функцій з повірки лічильників.

Виходячи з зазначеного, у суду нема підстав вважати, що роботодавцем були порушені права позивача на оплату праці.

Також у позові ОСОБА_1 ставить вимогу про нарахування та виплату йому доплати за інтенсивність праці в розмірі 12 відсотків тарифної ставки, що становить 734 грн, з урахуванням індексу інфляції за період з 2017 по 2018 роки у розмірі 3471,1 грн. При цьому позивач посилається на положення Додатку №5 до Колективного договору на 2016-2020 роки.

Згідно ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вищезазначених вимог.

Як вбачається з Додатку № 5 до Колективного договору на підприємстві на 2016-2020 роки, ним дійсно передбачено виплату працівникам такого виду доплати як за інтенсивність праці у розмірі до 12 відсотків тарифної ставки (окладу).

Поряд з цим згідно п.3.11 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору, працівникам підприємства можуть встановлюватись доплати і надбавки до тарифних ставок та посадових окладів, які входять до штатного розпису (Додаток 5). Конкретний розмір доплат і надбавок визначається генеральним директором в межах наявних коштів.

Тобто, даним документом визначено, що такий вид доплати не є обов`язковою виплатою та вона встановлюється керівником підприємства з урахуванням фінансового становища підприємства.

Крім того, розмір виплати не повинен складати саме 12 відсотків, а встановлюється в межах цього значення, виходячи з рішення роботодавця.

Судом встановлено, що наказом генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» № 53 від 14 червня 2018 року ОСОБА_1 було встановлено доплату за інтенсивність праці з 14 червня 2018 року у розмірі 155 грн на місяць.

В подальшому, наказом генерального директора № 9 від 13лютого 2019 року вказану доплату скасовано.

Зазначені накази не оскаржувалися та не скасовувалися.

Виходячи з зазначеного, правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача доплати за інтенсивність праці в розмірі 12 відсотків тарифної ставки на користь позивача немає, оскільки судом не встановлено даних про те, що позивач мав безумовне право на таку виплату та у відповідному розмірі. Встановлення вказаної надбавки та визначення її розміру є дискреційними повноваженнями керівника підприємства.

З аналогічних підстав є необґрунтованими доводи позову про те, що відповідач не виконав вимоги п.8 Додатку № 5 до Колективного договору в частині підвищення тарифних ставок до 10 відсотків на період освоєння нових норм трудових затрат, що призвело до недоплати позивачу 3552 грн.

Як вбачається з положень п.3.11 розділу 3 «Оплата праці» Колективного договору та ст. 113 КЗпП України на період освоєння нових норм трудових затрат власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку до 10 відсотків.

Тобто, нарахування таких доплат є правом, а не обов`язком роботодавця. Більш того, за матеріалами справи не вбачається, що позивач брав участь у освоєнні нових норм трудових затрат.

Таким чином підстав для стягнення грошових коштів у розмірі 3552 грн немає.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату винагороди (премії) за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за грудень та за 4 квартал 2019 року, які не було йому нараховано через притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.14 Колективного договору, преміювання працівників проводиться у відповідності з діючим на підприємстві Положенням про преміювання працівників ДП «Сумистандартметрологія» (Додаток № 13).

Положенням про преміювання передбачено, що преміюванню підлягають всі категорії працівників підприємства щомісячно у порядку та на умовах визначених даним Положенням.

За змістом ст. 151 КЗпП України, протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Судом встановлено, що наказами від 29.01.2019 року № 5 та від 12.06.2019 року № 47 на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарні стягнення у виді доган.

В зв`язку з зазначеним позивачу не виплачувались премії, в тому числі, зазначені у позові - за грудень 2019 року та IV квартал 2019 року.

В подальшому, під час розгляду справи судом, в зв`язку із скасуванням наказів від 29.01.2019 року № 5 та від 12.06.2019 року № 47 «Про оголошення догани» ОСОБА_1 наказом генерального директора № 48 від 30 вересня 2020 року позивачу нараховано та виплачено щомісячну премію за період лютий-грудень 2019 року та січень-березень 2020 року; щомісячну премію за перевиконання місячних планових завдань грудня 2019 року; основну щоквартальну премію за забезпечення середньомісячного виробітку за I та IV квартали 2019 року та І квартал 2020 року.

Поряд з цим, як обґрунтовано наголошено в судовому засіданні позивачем, премія, якої він був позбавлений наказом № 72 від 27 грудня 2019 року, йому виплачена не була.

Так, наказом генерального директора підприємства № 72 від 27 грудня 2019 року за виконання планових обсягів та послуг по підприємству згідно Додатку № 13 до Колективного договору на 2016-2020 року «Положення про преміювання працівників ДП «Сумистандартметрологія» нараховано додаткову щоквартальну премію усім категоріям працівників підприємства за IV квартал 2019 року в розмірі 189 % до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі (КТС) - одиниця за фактично відпрацьований час в IV кварталі 2019 року, крім працівників, визначених в п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 цього наказу.

П. 3.2 цього наказу визначено не нараховувати ОСОБА_1 додаткову щоквартальну премію за IV квартал 2019 року в зв`язку з винесеними доганами на підставі наказу від 29.01.2019 року № 5 та наказу від 12.06.2019 року № 47.

З вищевикладеного вбачається, що невиплата ОСОБА_1 додаткової щоквартальної премії за IV квартал 2019 року у відповідному розмірі відбулася саме через факт притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки на підприємстві були премійовані усі працівники в однакому розмірі, а підставою для депреміювання позивача стало накладення дисциплінарного стягнення.

Наявність інших обставин депреміювання відповідачем не наведено.

Таким чином, відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу вищезазначену премію, якої він був позбавлений через притягнення до дисциплінарної відповідальності.

А отже, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Питання про судові витрати суд вирішує згідно положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Державне підприємство «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щоквартальну премію за IV квартал 2019 року в розмірі 189 % до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі (КТС) - одиниця за фактично відпрацьований час в IV кварталі 2019 року.

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.09.2021.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко